Прикарпаття попрощалося із студентом-медиком Богданом Власієм

В Івано-Франківському національному медичному університеті прощалися зі студентом медичного факультету Богданом Власієм, справжнім Героєм, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його шлях, сповнений мрій про медицину, обірвався на полі бою, де він, як і тисячі інших сміливців, став на захист рідної землі.

Пише Голос-Інфо з посиланням на пресслужбу ІФНМУ

Тіло героя принесли до альма-матер, де ще нещодавно він пліч-о-пліч зі своїми одногрупниками навчався рятувати життя. Сьогодні ж його проводжали з честю, усвідомлюючи, що його самопожертва — це вияв найвищої відданості не лише своєму народу, а й професії, якій він хотів присвятити своє життя.

«Гордимося такими студентами, патріотами, такою Людиною! Дорогий Богдане, схиляємо голову перед твоєю мужністю. Ти неодноразово був у мене кабінеті. Памʼятаю твою тверду і чітку позицію – я не можу вчитися, коли інші воюють і нас захищають. Тебе не мобілізовували, ти йшов свідомо на бій за свою Землю і Свою Країну! Схиляю голову перед тобою! Ти – наш Герой! Царства тобі небесного і вічної памʼяті. Батькам і всій сумній родині – подяка за виховання сина і щирі співчуття», – згадує про Героя ректор Роман Яцишин.

Мати Богдана у своїх спогадах не раз наголошувала на його нестримному бажанні пізнавати щось нове та готовності піти на самопожертву заради щасливого життя інших. Ще з раннього дитинства хлопець почав цікавитися зброєю, але не як знаряддям жорстокості чи влади, а самим механізмом її роботи. Для рідних він був ввічливою, скромною та тихою дитиною, в очах якої палає вогонь любові до життя.

Той запал і став рушійною силою, яка постійно штовхала Богдана до нових висот – зразковий учень, винятковий майстер зі створення мініатюр, старанний студент, кухар, піцейоло, сушист, волонтер, військовий …

Навіть поганий зір не став для героя перешкодою, коли він вирішив вступити до лав ЗСУ та стати на захист своєї Батьківщини.

«Богдан не знав, що таке відступити від мети. У жовтні 2022 року зробив лазерну корекцію зору. Період адаптації – два місяці. Він вчився в університеті і лічив дні, коли офіційно зір у нього стане 100% без потреби реабілітації. І ніхто не міг переконати Богдана довчитися пів року, бо свій вибір він уже зробив. Вибір на користь свого народу, бо тільки так міг відчути себе щасливим», – ділиться спогадами мати Героя

Ім’я Богдана Власія назавжди залишиться в історії нашого університету, а пам’ять про нього буде жити у серцях тих, хто мав честь його знати. Ми низько вклоняємося перед його подвигом і висловлюємо найглибші співчуття рідним та близьким.

Нехай спочиває з миром наш герой-студент… Вічна та світла пам’ять!

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.