У Верховинському районі на Франківщині учасники фестивалю “Сад пам’яті” посадили 21 дерево на честь загиблих воїнів

Десять дубів, десять горіхів та один ягідний тис посадили учасники шостого фестивалю кіно та дерев “Сад пам’яті” 28 жовтня у селі Бережниця Верховинського району, що на Івано-Франківщині.

Пише Голос-Інфо, посилаючись на Суспільне Івано-Франківськ

“Ці дерева садили учасники фестивалю та місцеві мешканці, які прийшли до нас сьогодні. Садили за своїх побратимів, за друзів, які загинули на війні. Для мене — це пам’ять. Це — не про смерть, це про те, що люди, які загинули, дали нам шанс жити. І ми повинні це життя прожити гідно, щоб їхні рідні, друзі розуміли, що їхня смерть не була даремною”, — каже Літана Харук.

Фестиваль триває з 27 по 30 жовтня. За цей час його відвідувачі можуть переглянути документальні фільми про людей на війні, каже співорганізатор дійства, військовий режисер, автор 18 документальних фільмів Олексій Гончарук. Він привіз на фестиваль фільм “Розвідка боєм” про воїнів-розвідників.

“Програма фестивалю налічує дев’ять документальних фільмів, які входять у конкурсну програму. Половина авторів приїхала сюди. Глядачі матимуть змогу поспілкуватися з ними”, — сказав Олексій Гончарук

П’ятирічні Богдана і Миколка посадили дуби у пам’ять про свого батька Валерія Красняна на позивний “Барс”, який загинув 23 листопада 2022 року під Харковом. Дружина Валерія Наталія Волошина приїхала разом з дітьми до села Бережниця, щоб посадити дерева та розповісти про свого чоловіка. Стрічку про нього “Барс. Незакінчена Справа” режисерки Марії Яремчук презентуватимуть на фестивалі.

“Діти садили на честь їхнього батька. А ще ми садили за їхню роту — це п’ятий батальйон, друга штурмова рота “Чорні поплавки”. Це хлопці різного віку з різних міст України, які 25 лютого 2022 року вже захищали Київ. Це добровольчий батальйон. На жаль, деякі з них загинули. Ми садили за “Ореля”, “Барса”, “Штика”, за Юрка, “Тринадцятого” і за “Сича”. Це також важливо для їхніх рідних. Можливо, одного дня діти чи дружини, чи матері, — хтось захоче приїхати сюди й подивитися на деревце, яке росте на честь їхнього сина, чоловіка, батька”, — розказує Наталія Волошина.

Посадив дуб і побратим “Барса” Анатолій Лещук. Він каже, що разом воювали ще під час АТО/ООС.

“З таким командиром, як Валерій Краснян, я міг в будь-який час піти, куди потрібно. Це дерево на його честь, тому що Валера дуже любив природу, любив ліс. Він багато дерев сам висаджував і не дозволяв знищувати дерева місцевій бюрократії”, — розповів Анатолій Лещук.

Ягідний тис посадив військовослужбовець Василь Зеленчук на честь загиблих бійців з Верховинщини.

“Я садив дерево з думкою про всіх полеглих побратимів, які поклали життя за українську волю. Дерево тис ягідний росте дуже повільно, але воно міцне. Такою міцною повинна бути дружба між побратимами, такою міцною має бути пам’ять про тих, хто поповнює лави небесного воїнства”, — каже Василь Зеленчук.

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.