Шкільне харчування: вода на харчоблоці — чому важлива її безпечність?
Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода.
Інформує Голос-Інфо, посилаючись на Головне управління Держпродспоживслужби в Івано – Франківській області
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі.
Вода — частина приготування їжі
Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання.
Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води.
А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи.
Навіть температура води для миття посуду має значення
Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування.
Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання.
А скільки рідини потрібно дитині?
Добова потреба залежить від віку:
6–11 років — 1,5–2 л;
11–14 років — 1,7–2,3 л;
14–18 років — 2,3–3,2 л.
Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі.
При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час.
Вода потрібна і в укритті
Для перебування на об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках.
Для школярів на одну добу:
– 6–11 років — 1–1,5 л;
– 11–14 років — 1,5–2 л;
– 14–18 років — 1,5–2 л.
Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді.
Прозора вода — ще не означає безпечна
Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо.
А якщо води немає?
Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар.
Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі.
Тож формула проста:
безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва.
Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.
Переглядів: 92
