Після чотирьох років пошуків стало відомо про загибель воїна з Надвірної Василя Гекманюка

Гірка, сповнена невимовного болю звістка знову огорнула Надвірнянську громаду скорботою. Після чотирьох років пошуків, надії та болісного очікування стало відомо про загибель нашого Захисника — старшого навідника гранатометного відділення взводу гірсько-штурмової роти старшого солдата Гекманюка Василя Івановича 11.02.1980 р.н. жителя м. Надвірна.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Зіновія Андрійовича.

Чотири роки рідні жили між надією та розпачем, чекали на звістку, вірили, що одного дня двері відчиняться і Василь повернеться додому. Чотири роки невідомість не давала спокою, а серце відмовлялося прийняти найстрашніше. Та, на жаль, ця історія, сповнена болю, завершилася трагічним підтвердженням загибелі…

Василь Іванович був людиною великого серця, відданим своїй справі педагогом, наставником і спортсменом. Своє життя він присвятив коледжу, де виховав не одне покоління молоді. Для своїх вихованців він був не лише викладачем і тренером, а й прикладом сили духу, наполегливості, витримки та любові до життя. Він умів надихати, підтримувати й навчати не здаватися навіть тоді, коли важко.

Найбільшим скарбом для Василя була його родина. Він любив свою сімʼю. Саме заради їхнього майбутнього, заради мирного неба над Україною, заради кожного з нас він зробив свій найважчий вибір.

Коли в березні 2022 року російський ворог прийшов на нашу землю, Василь Іванович за покликом серця став до лав захисників України. Він залишив звичну працю, студентів, рідний дім і родину, щоб боронити Батьківщину. Він не шукав легких шляхів, бо знав: свободу потрібно захищати, а рідну землю — берегти.

28 червня 2022 року ворожий ракетний обстріл обірвав життя нашого Воїна. Чотири роки Василь Іванович вважався зниклим безвісти. І лише 10 серпня 2026 року рішенням суду його було визнано загиблим.

” Неможливо знайти слова, які могли б утішити родину, що так довго чекала на повернення найдорожчої людини. Немає слів, здатних загоїти рану матері, яка втратила сина, дружини, яка втратила чоловіка, дітей, які втратили батька, і всіх, хто любив, поважав та чекав на Василя.

Його повернення вже ніколи не буде таким, про яке молилися рідні. Не буде обіймів, розмов, спільних планів і тихих родинних вечорів… Залишаться спогади, світла пам’ять і безмежна любов, яку не здатні забрати ані час, ані смерть”,- Зіновій Андрійович

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.