«На щиті»: Рогатинщина попрощалася із захисником Андрієм Романків
Сьогодні Рогатинщина зустрічала Андрія Романківа. Уздовж дороги стояли люди. На площі, схиливши голови й опустившись на коліна, жителі громади чекали на свого Захисника. У цій спільній тиші було все: невимовний біль рідних, молитва, вдячність і розуміння того, що ще одна родина втратила найдорожчу людину, а громада — свого земляка.
Андрій Степанович Романків повернувся додому, у рідні Лучинці, щоб востаннє побути поруч із тими, кого любив, і назавжди залишитися у пам’яті тих, хто його знав.
Андрій народився 22 вересня 1970 року в селі Руч’ї АР Крим. Згодом сім’я переїхала на Рогатинщину, у село Лучинці. Тут минули його дитинство та шкільні роки. Після закінчення місцевої школи здобув фах тракториста-машиніста та слюсаря-ремонтника у Рогатинському СПТУ №35.
Його трудовий шлях розпочався у двадцять один рік. Працював на різних підприємствах краю, одинадцять років — у ПП «Струмок». Останнім місцем роботи стало КП «Рогатинське будинкоуправління». Колеги пам’ятають його як відповідального працівника, справжнього професіонала своєї справи.
У 2011 році він одружився зі своєю коханою Катрусею. Став справжнім батьком для її доньки від першого шлюбу Настусі, а за рік у подружжя народився син Дениско. У родині були звичайні, але такі дорогі речі: спільна праця, турбота, щоденні радощі, плани й любов. Те просте людське щастя, заради якого хочеться жити. У січні 2023 року Андрія Романківа мобілізували до лав Збройних Сил України.
Він проходив службу на посаді головного сержанта — командира взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону 33-ї окремої механізованої бригади імені Дмитра «Байди» Вишневецького. Виконував бойові завдання на Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямках. 11 листопада 2026 року поблизу населеного пункту Бригадирівка Ізюмського району Харківської області Андрій Романків загинув.
Йому було 56 років.
Він залишив дружину Катрусю, доньку Настусю та сина Дениска. Залишив рідних, друзів, колег і побратимів. Залишив нездійснені плани, незавершені справи й місце, яке вже ніхто не зможе зайняти.
Незабаром на стелі «Воїни Світла» з’явиться ще одне обличчя. Ще одне ім’я, за яким — ціле життя, родинна історія, любов і жертовність заради України.
Сьогодні жителі громади стали поруч із родиною Андрія у найважчу мить. Поховають 25-річного Ігоря у рідному селі Лучинці. Чин похорону розпочнеться завтра, 21 листопада о 14:00 годині.
Переглядів: 41


