Болехівська громада віддала останню шану полеглому захиснику Тарасу Домшину

Сьогодні Болехів у скорботі та сльозах попрощався із щирим сином України — Тарасом Домшиним, мужнім воїном, добровольцем та захисником, який віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави.

Під сумний передзвін церковних дзвонів, у супроводі молитви, живого коридору шани та схилених у скорботі голів, громада провела Героя в його останню земну дорогу. Провести Тараса прийшли рідні, друзі, побратими, мешканці громади та всі, хто знав і поважав його як добру, щиру й працьовиту людину.

Чин похорону та спільну молитву за упокій душі воїна очолив Василь Дзяйло разом із присутніми священнослужителями. У своєму слові він зазначив, що до Болехова знову завітали дні болю та смутку, і звернувся із словами подяки до всіх, хто чекав Тараса вдома, хто вірив у його повернення та молився за нього.

Священнослужитель нагадав про мужність воїнів Спарти, зазначивши, що сьогодні на карті світу з’явилася нова Спарта — Україна, яка, попри всі труднощі, стала символом незламності, жертовності та героїзму. Також він наголосив, що кожне нове покоління українців буде ще більш патріотичним і свідомим, ніж попереднє, а подвиг кожного полеглого захисника житиме у пам’яті народу вічно. Опісля отець провів сумну та зворушливу церемонію прощання з рідними й близькими Тараса.

Від рідного дому траурна процесія рушила до Церкви Святої Великомучениці Параскеви, де священнослужителі відслужили заупокійну молитву за полеглим захисником. Після спільної молитви похоронна хода вирушила до місцевого кладовища, де Тараса Домшина поховали з усіма військовими почестями — під звуки Державного Гімну України та військового салюту.

Сьогодні особливо боляче усвідомлювати, що війна забрала молоде життя людини, яка мала ще стільки мрій і планів. Та пам’ять про Тараса житиме у серцях усіх, хто його знав. Він назавжди залишиться прикладом відваги, людяності та вірності своєму народові.

У скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя.

Вічна пам’ять Тарасові Домшину…