До редакції СтопКор звернулися представники батьківського комітету Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка. Батьків непокоїть рішення про фактичне “вигнання” учнів 1–9 класів із навчального закладу без належного громадського обговорення і під приводом створення академічного ліцею на території закладу.
Зі слів місцевих жителів, наразі до 1-го та 5-го класів набору немає, а мер міста Юрій Плосконос ігнорує питання батьків. Заступник мера прямо сказав їм: “Шукайте заклад, куди віддавати дітей , в цей заклад набору не буде” – розповідають представники батьківського комітету.
Варто зауважити, що даний ліцей має групу продовженого дня, що зручно батькам, а тепер багато сімей (де батьки зникли безвісти або загинули на війні) вимушені шукати собі якісь нові заклади для навчання. Альтернатив цьому ліцею в місті немає. Інші навчальні заклади або територіально знаходяться далеко, або розташовані через міст (який перебуває в аварійному стані). Шкільний автобус для пересування дітей від міської ради не дають. Таким чином, батьки фактично стали заручниками ситуації.
Журналіст онлайн-медіа “Стоп корупції ТБ” Артем Мазур поспілкувався із представницею батьківського комітету. Жінка розповіла, як місцева влада фактично виганяє майже 400 дітей зі школи — без жодного обговорення і без жодної альтернативи.
Батьки стверджують: їхньої думки ніхто не питав
“Ми зверталися — вони нас ігнорували. Ми навіть прийшли на позачергову сесію — і просто був ігнор. Мер Косова Плосконос Юрій Олександрович просто хамовито до цього відноситься і навіть хамовито відповідає нам”, — розповідає мати одного з учнів.
За її словами, рішення було прийняте без громадського обговорення, без урахування думки батьків, учнів та педагогічного колективу. Батьки просили хоча б відтермінувати реорганізацію — до завершення воєнного стану та ще рік після. Їхнє прохання проігнорували.
“Вони щось подавали до Кабінету Міністрів України — вже два місяці пройшло, і ніякої відповіді. Все на словах”, — каже матір учня.
Петиція, подана батьками в середу, досі “висить” на модерації — ні схвалення, ні відмови. Колективне звернення з підписами також не дало результату.
Для багатьох сімей, чиї батьки загинули або зникли безвісти на фронті, цей ліцей — не просто школа. Це місце, де дитина може залишатися в групі продовженого дня, поки мама на роботі.
