Американська бойова медикиня зі штату Юта Ґленна Манчеґо (BabyDoc) настільки полюбила Україну, що планує залишитися тут навіть після завершення війни
Маючи медичну та військову підготовку, вона вирішила використати свої знання там, де щодня вирішується питання життя і смерті. Уже на початку повномасштабного вторгнення росії Ґленна ухвалила рішення приїхати до України та стати на її захист.
Про це пише Голос-Інфо з посиланням на Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки
Перші місяці служби вона провела в одному з інтернаціональних штурмових підрозділів, а згодом приєдналася до Другого Інтернаціонального легіону оборони України. За чотири роки служби Україна стала для неї значно більше, ніж просто місцем виконання обов’язку.
«В українців мотивація абсолютно зрозуміла. Вони захищають свою Батьківщину, свої родини та своє право залишатися українцями. Бути поруч із ними й служити разом із ними дуже надихає. Це підіймати бойовий дух і постійно нагадує, заради чого ти тут. Поруч із ними особливо чітко усвідомлюєш, який внесок робиш і чому це має значення», — ділиться захисниця.
Сьогодні Ґленна працює переважно на стабілізаційних пунктах. Каже, що найскладніше у її роботі — це психологічне навантаження.
«Найтяжче в цій роботі — бачити своїх друзів, побратимів і посестер, коли вони страждають від страшного болю та мають тяжкі поранення, а ти відчайдушно намагаєшся врятувати їм життя. Я дуже добре пам’ятаю слова одного з наших інструкторів на курсі підготовки медиків. Вони закарбувались у моїй пам’яті назавжди: „Ти з’являєшся перед людиною в найгірший день її життя, щоб стати для неї найкращим другом“», — розповідає BabyDoc.
Попри мовний бар’єр, вона швидко адаптувалася до служби.
«Коли я служила у штурмовому підрозділі, робочою мовою була англійська. Але водночас ми вивчали окремі українські слова та команди, щоб пришвидшити спілкування. Google Translate дуже допомагає, особливо тому, що ним можна користуватися без доступу до інтернету. А іноді достатньо й просто жестів», — пояснює військова медикиня.
Щодо майбутнього, то Ґленна вже бачить його саме в Україні.
«Після війни я планую жити тут, в Україні, і повернутися до університету. Або, можливо, відкрити власний бар — поки що шанси десь п’ятдесят на п’ятдесят. Такий наразі мій план на майбутнє», — каже бойова медикиня.
Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.
Переглядів: 257
