Скорботна Калуська громада провела в останню путь свого Захисника

Герой народився 7 січня 2002 року в Калуші. З дитинства був допитливим, цікавився всім, що його оточувало. Зростав веселим, життєрадісним, щирим і добрим хлопцем.

Про це пише Голос-Інфо з посиланням на Калуську міську раду.

Андрій навчався у четвертій школі. Дуже любив футбол, а також тварин, до яких ставився з особливою теплотою і турботою. Легко знаходив спільну мову з людьми, любив спілкування та цінував життя.

У семирічному віці Андрій потрапив до прийомної сім’ї отця Володимира. Коли хлопчикові було десять років, він втратив маму. У підлітковому віці опіку над Андрієм взяла його сестра Олеся.

Після закінчення школи юнак вступив до Войнилівського професійного ліцею. Так минали його юні роки – навчання, друзі, футбол, звичайні життєві миті, мрії та плани на майбутнє.

У 2024 році, у віці 22 років, Андрій Литвиновський добровільно став на захист України. Воїн проходив військову службу за контрактом на посаді водія штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого батальйону однієї з військових частин.

Андрій свідомо обрав шлях Захисника, залишив звичне життя та став на оборону рідної землі, своєї країни і її народу.

Із 6 серпня 2024 року для рідних настала найважча пора – Герой вважався зниклим безвісти. Довгі місяці невідомості були сповнені болю, пошуків та очікування. Рідні до останнього сподівалися на добру звістку…

На жаль, за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи було офіційно підтверджено загибель Андрія Литвиновського.

Сьогодні громада попрощалася зі своїм Захисником. Вічний спочинок Андрій Литвиновський знайшов на Алеї Слави міського кладовища.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого Воїна. Розділяємо ваш невимовний біль та схиляємо голови у скорботі.