Булінг чи освітній процес? Батько школяра заявив про тиск вчителів на учня Угорницького ліцею

Андрію Гринчишину – 13. Він учень Угорницького ліцею. Хлопець відвідує гурток тхеквондо, Київські курси англійської мови та грає на баяні. Але в школі не склалося. Батько каже, проблеми з вчителями, класною керівницею і директоркою були з п’ятого класу. Однак минулого місяця дійшло до того, що батько написав вже другу заяву до поліції – про булінг щодо його сина з боку вчителів ліцею.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Репортер

То в чому булінг?

Згідно із роз‘ясненнями МОН, булінг – це дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві.

Після останніх двох інцидентів, що трапилися цього року один за одним, Андрій Гринчишин навідріз відмовляється йти до школи. За висновками психолога, 13-річний учень має проблеми з тривожністю і страх перед вчителями.

Як розповідає батько, за останні три роки Андрія часто робили крайнім через різні проступки в класі.

У шостому класі була перша спроба вигнати дитину. Класна керівниця подала директорці ліцею доповідні від вчителів, що моя дитина найгірша в класі за поведінкою та успішністю, – розповідає Євген Гринчишин. – Були й заяви від мами однокласника, що моя дитина погрожувала тій дитині побити її, конфліктні ситуації. Але він не найгірший за навчанням чи дисципліною.

Тато каже, проблем із однокласниками у хлопця немає. Щобільше, вважає, що клас – хороший. Але однокласники бачать, що найпростіший спосіб уникнути покарання – перекласти провину за всі проступки на Андрія. А той не заперечує, бо за власними переконаннями обрав позицію “не шкодити іншим”.

Перший інцидент цього року трапився 23 лютого, коли вчителька прагнула показати батькові пописані руки Андрія як доказ того, що він малював у класі свастики й хрести.

Того дня діти були залишені самі, малювали хрестики і свастику. Андрій знімав це на відео, знаючи, що в цьому можуть звинуватити потім його. Вчителька (класна керівниця) як завжди причепилася. Мовляв, на нього вказали діти. Андрій показав їй відео, але все одно винним вважали його. А побачивши, що в нього помальовані руки, вчителька вирішила показати це мені, – розповідає Євген Гринчишин. – Я чекав його під школою. І щоб привести дитину й показати, що в нього пописані руки, вона викручувала йому руки. Хоча я й так на нього чекав. Наступного дня я був вимушений написати заяву.

Зачинили дитину в кабінеті

Внаслідок розгляду звернення, у поліції відповіли, що свідків цієї події не було. Тож наслідків – жодних. Батько замовив психологічну експертизу в центрі психологічної допомоги дітям “Серденько”. За висновками фахівців, Андрій серед іншого “має пригнічений настрій, переважають страхи щодо навчання в школі. Присутність генералізованого тривожного розладу”.

Цей висновок батько передав класній керівниці, але не знає, чи вона ознайомилася.

А за кілька тижнів відбувся черговий інцидент.

Батько каже, дитину забулили:

На уроці української чи літератури вчителька запросила на урок класну керівницю, бо не могла провести урок. Андрія Гринчишина відвели в кабінет до директорки. Там з ним були також класна керівниця, вчителька української мови і літератури, соціальна педагогиня і психологиня, – розповідає Євген Гринчишин. – Син встиг подзвонити мені. П’ять вчителів зачинили дитину в кабінеті. Йому лише 13 років. Що би дитина не зробила, вона не заслуговує того, аби з п’ятьма вчителями отримати такий стрес.

Аби довести свої слова, вмикає аудіозаписи спілкування із вчителями, які його син почав робити, аби пояснити батькові, що ж насправді відбувається у школі. На записі хлопець проситься піти й каже, що не хоче там перебувати. Втім, його продовжують допитувати, чому він зриває уроки.

Кому не розкажеш, усі вважають, що дитина просто нечемна. А дитина, знаючи, що його можуть звинуватити, ходить з увімкненим диктофоном, – пояснює батько.

Серед претензій до хлопця: те, що він шуркає партою, видає різні звуки та шморгає носом.

Наступного дня, 20 квітня, Євген Гринчишин повіз сина в ОДКЛ, де мало бути планове лікування, пов‘язане з інвалідністю хлопця. Лікарка помітила, що психологічний стан Андрія – не в нормі. Йому вкололи заспокійливе. Госпіталізація, яка звично триває близько тижня, затяглася на три тижні. Батько написав заяву до поліції, надав їм частину аудіо, які записував син.

Нормативи й домовленості

Директорка ліцею Марія Петрунів факт булінгу прокоментувала стримано:

Засідала комісія першого рівня, тобто шкільна комісія. Засідала комісія з представниками ювенальної превенції. За рішенням комісії ознак булінгу немає, – говорить Марія Петрунів. – Дитина – житель села Угорники. Він має право навчатися. Ми виконуємо посадові інструкції і будемо діяти згідно з нормативними документами.

За висновком поліції, булінгу не було.

Булінг не підтвердився. Дії педагогічного колективу відповідали вимогам внутрішніх наказів, закону України про освіту. Опитаний весь клас, опитані педагогічні працівники, проведено нараду з педагогічними працівниками. Їм роз’яснили алгоритм реагування, – говорить Алла Бойчук, начальниця відділу ювенальної превенції Нацполіції області. – Ми готові прийти на допомогу, порадити. Працівники ювенальної превенції в цьому класі провели профілактичну виховну бесіду з дітьми. Ми не бачимо порушень прав дитини.

Після візиту до “Репортера” Євген Гринчишин написав також заяву про булінг до департаменту освіти і науки та в міністерство освіти.

У департаменті кажуть, вже створили свою комісію і будуть розбиратися в ситуації. Під час розгляду заяви представники поліції до департаменту не зверталися – у них свої алгоритми розслідувань таких випадків. Втім, за потреби, якщо є відповідний запит, вони можуть об’єднувати зусилля.

Ми вже мали розмову з батьком. Ведеться вивчення всіх фактів. Буде взято письмове пояснення від адміністрації закладу стосовно цих випадків. І ми будемо виходити в заклад з цією комісією, будемо проводити опитування серед дітей, щоб зрозуміти як діяти далі, – каже Ольга Шендрик, заступниця директора департаменту освіти та науки. – Всі учасники освітнього процесу мають право спілкуватися один з одним. Спілкування вчителів з дитиною чи дитини з вчителями не заборонено. Забороненим є лише спілкування батьків з чужою дитиною. Зрозуміло, що при виникненні будь-якої ситуації в освітньому процесі адміністрація закладу повинна повідомити батьків. Далі – внутрішні домовленості адміністрації з батьками. І людський фактор.

Чи був 19 квітня стосовно Андрія Гринчишина булінг чи щось, що, можливо, не можна визначити саме таким терміном, – це питання паперів і нормативів. І буде щонайменше ще одна перевірка, аби це визначити. Та передусім, особливо в роботі з дітьми, важливо не допускати моментів, коли нормативи й закони стають вищими за почуття та емоційний стан дитини.

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.