У Калуші кошти за вилучену російську літературу працівники бібліотеки передають на допомогу ЗСУ
Торік у 21-й бібліотеці-філії, які входять до комунального закладу «Централізована бібліотечна система Калуської міської ради», обслужили 20,8 тис. осіб (із них 5,5 тис. дітей). Повертаються і беруть по кілька книг: за рік бібліотеки системи мали 96 тис. відвідувань, книговидача склала 280 тис. примірників.
Пише Голос-Інфо з посиланням на Калуську міську раду
Бібліотекарі наголошують, що з повномасштабною війною читацькі смаки їхніх відвідувачів змінилися.
” Люди, як і раніше, хочуть читати романтичні романи, детективи, зокрема, містичні, а також антиутопії. Водночас, зростає зацікавленість історичною літературою. За час повномасштабного вторгнення зросла популярність української класики. Твори Тараса Шевченка і Івана Франка, традиційно, лідирують серед читацьких запитів. Випитують і за Іваном Котляревським, Пантелеймоном Кулішем. Ці книги зараз активно читають внутрішньо переміщені особи — часто вони саме так відкривають світ української класики. Люди поважного віку кажуть, що розмовляти важко, а ось читати — легше. Так вивчають українську мову“,— розповідає бібліотекарка Центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка Оксана Винор.
На кінець 2023 року книжковий фонд Централізованої бібліотечної системи громади складав 199 378 примірників. Порівняно із минулим роком він зменшився більш, ніж на 13 тисяч. Але бібліотекарі наголошують: більшою мірою — через списання російської літератури і книг російською мовою.
Списання книг мовою окупанта калуські бібліотекарі активізували із повномасштабним вторгненням. Якщо у 2022 році кількість книг російською мовою у фондах бібліотечної системи складала 49,5 тис. примірників, то за рік списали майже дев’ять тисяч книг. І навіть ті примірники, які номінально перебувають у фондах, не доступні для читачів. А просто — чекають черги на списання. Адже це — непростий процес.
“Книгу вилучають із полиці, видирають титульну сторінку, де є вся інформація про автора, назву, видавництво, інвентарні номери. Складають акти, які затверджують в управлінні культури, національностей та релігій, підписують наші бухгалтери, бібліотекарі. І тільки після цього книгу знімають із обліку, вилучають облікові картки у каталозі. А далі — на макулатуру”, — розповідає Наталія Воробець.
Кошти, виручені за здачу макулатури, використовують для потреб бібліотеки. Часто — на подарунки учасникам заходу у дитячих бібліотеках.
Упродовж минулого року на макулатуру збирали і російськомовні книги від населення. Виручені за них дві тисячі восени віддали волонтерам КМФ «Союз Українок» на авто і мавік нашим Захисникам.
За рік, згадують бібліотекарі, вони проробили чималу діяльність: від в’язання шкарпеток і плетіння маскувальних сіток — до виготовлення окопних свічок і випічки.
Переглядів: 371
