В Івано-Франківську студент виготовив безколекторнний електродвигун за допомогою 3D друку
Студент франківського університету за допомогою 3D друку виготовив безколекторний електродвигун.
Одним із таких студентів є Григорій Стахів – магістр спеціальності «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» Інституту архітектури, будівництва та енергетики. За спиною в цього молодого юнака вже є певні досягнення, пише Фіртка.
Перше – це модель верстата-качалки, суть якої – в схемі керування, яка схована під верстатом, вона дає можливість дистанційно управляти ввімкненням й вимкненням качалки через bluetooth або сайт.
Молодий науковець є призером Всеукраїнських олімпіад, завжди бере участь у конференціях, а також – виграв грант і пройшов тримісячне стажування врамках програми ЕРАЗМУС+ в Сілезькій Політехніці (Польща) на кафедрі силової електроніки, електроприводів та робототехніки, яка є частиною Електричного Інституту. Під час навчання молодий винахідник досліджував можливості виготовлення безколекторного електродвигуна за допомогою технології 3D друку.
Хлопець розповідає, що кафедра, на якій він проходив стажування, обладнана великою кількістю інструментів і лабораторних установок, які є частиною магістерських робіт студентів.
Науковці кафедри досліджують актуальні питання: індукційного нагріву, зварювання, безпровідної передачі електроенергії, надпровідності, безпровідного контролю резервуарів з рідинами, ефективності електродвигунів й електромобілів та їх ефективної зарядки тощо.
«Маючи все необхідне, – дозвіл на отримання універсального ключа від усіх основних лабораторій кафедри, де я міг взяти будь-які матеріали та інструменти, що були потрібні для виконання моєї наукової роботи; доступ до мережі інтернет та наукової бази IEEE, щоб можна було дослідити уже існуючі роботи, які могли б стосуватися 3Д друку безколекторних ЕД, я розпочав свою роботу. Найперше, що зробив – це здійснив визначення геометричних параметрів усіх необхідних компонентів, а саме: неодимових магнітів, підшипників та 8-и мм прутка (валу ЕД), та виконав моделювання безколекторного ЕД з урахуванням геометричних параметрів цих елементів. Так, версія мого двигуна складається з 4 основних частин, 3 з яких виконані з PLA пластику і ще одна з спеціального матеріалу Proto-pasta (PLA, який містить частинки металу). Далі друк виконав на популярному та бюджетному принтері від компанії Creality – Ender-3», – розповідає магістрант.
Після завершення друку всіх частин і виконання намотки обмотки ЕД, Григорій провів всі необхідні тести для визначення ефективності роботи ЕД або ККД, а результати своєї роботи я представив на науковій конференції.
«Дуже Вдячний ІФНТУНГ за таку неоціненну можливість. Стажування по програмі Erasmus+ – це не тільки можливість отримати нові якісні знання, це можливість зустріти нових друзів, побачити неймовірні місця, а головне – досягнути своєї мети. І мені це вдалося!», – додає Григорій Стахів.
Переглядів: 303