У Франківську створили бригаду декомунізаторів

Бригада декомунізаторів – це громадське об’єднання без юридичної реєстрації. Туди увійшли люди, яким важлива історія, які хочуть позбутися старих комуністичних назв у місті.

Про це повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук в ефірі передачі “Тема дня. Радіовимір” на Суспільному Карпати.

“У першу чергу відгукнулися історики. І це добре, тому що потрібне фахове обгрунтування, чому вулиця названа на честь певного діяча. Також увійшли громадські активісти з різних районів нашої області. Це також приємно, тому що в області, особливо у гірських районах (я в цьому переконався), залишаються старі назви. Причинами є те, що місцеві сільські голови, керівники ОТГ чи міст, селищ міського типу не поспішають виконувати Закон України про засудження комуністичного режиму. Бо вони одразу натикаються на спротив місцевих жителів. Це дискусійне питання. А кожен голова намагається тишком-нишком залишатися на своїй посаді й не збурювати суспільство проти себе”, – розповів Ярослав Коретчук.

Також він повідомив, що у місті є ще вулиці, які названі на честь особистостей або деяких організацій, структур, пов’язаних з комуністичним тоталітарним режимом. До прикладу, вулиця Богунська. У більшості жителів складається враження, що вона названа на честь відомого полковника часів Богдана Хмельницького Івана Богуна. Насправді це ще стара радянська назва. Вулиця названа на честь підрозділів, які були сформовані більшовиками в 1918 році на кордоні Української держави і радянської Росії. Левову частку підрозділів складали неукраїнці. Це були так звані Богунські полки, які протягом 1918-1920 років знищували Українську Народну Республіку в Наддніпрянській Україні. Вони були причетні до злочинів проти мирного населення: грабежів, реквізицій, вбивств. Саме на честь цих Богунських полків і назвали вулицю в радянський час.

Є ще вулиця Островського. Названа вона на честь відомого комсомольця, радянського письменника Миколи Островського, який написав “Як гартувалася сталь”.

“Ось такі фрагменти недодекомунізованого Франківська ще залишилися на мапі. Треба вивчати ще й інші вулиці. Особливо у селах, які були приєднані до міста. У них там є, до прикладу, вулиці Руднєва”, – повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук.