80% українців вважають потрібними чіткі правила видалення незаконного контенту
Українці продовжують підтримувати запровадження чітких правил щодо видалення або блокування незаконного та терористичного контенту в Інтернеті. У вересні 2026 року 80,4% опитаних вважають такі правила необхідними: 50,1% відповіли «так», ще 30,3% – «швидше так». Водночас громадяни очікують, що таке регулювання матиме чіткі обмеження та запобіжники від можливих зловживань. Такі результати чергової хвилі дослідження «Безпека в мережі», проведеного дослідницькою компанією «Active Group».
Про це пише Голос-Інфо
Незаконний контент залишається відчутною проблемою
Поширення незаконного контенту вважають серйозною або скоріше серйозною проблемою для України 64,5% опитаних. Водночас порівняно з травнем цей показник знизився: тоді відповідні відповіді обрали загалом 73,5% респондентів. Частка тих, хто не вважає проблему серйозною або скоріше несерйозною, за цей період зросла з 17,7% до 22,9%.
Відчуття власної захищеності в Інтернеті при цьому залишається невисоким. Лише 33% українців говорять, що почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту. Натомість 55,2% не відчувають такої захищеності. Порівняно з попередніми хвилями дослідження суттєвих змін цього показника не відбулося.
Найчастіше протягом останнього року українці стикалися в Інтернеті з дезінформацією – 63%, шахрайством або фішингом – 52,6% та мовою ворожнечі – 44,8%. Про зіткнення з радикальним контентом повідомили 23,1%, із закликами до насильства – 22,5%, із поширенням персональних даних без згоди – 20,4%. Ще 12,3% зазначили, що стикалися з контентом, пов’язаним із тероризмом.
При цьому динаміка окремих видів загроз відрізняється. Частка респондентів, які зустрічали дезінформацію, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, а радикальний контент – з 14,4% до 23,1%. Водночас частка тих, хто стикався із шахрайством або фішингом, зменшилася з 64,8% до 52,6%.
Відповідальність за безпеку розподіляється між різними сторонами
Найчастіше відповідальність за безпеку в Інтернеті українці покладають безпосередньо на авторів такого контенту – їх назвали 40,9% опитаних. Майже стільки ж – 39,9% – вважають відповідальними власників сайтів та онлайн-сервісів.
Правоохоронні органи назвали 31,9% респондентів, онлайн-платформи – 25,6%, соціальні мережі – 22,9%. Водночас 21,3% говорять про спільну відповідальність різних сторін, а 21,1% – про відповідальність самих користувачів.
Порівняно з травнем помітно зменшилася частка тих, хто покладає основну відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соціальні мережі. Натомість частіше респонденти почали говорити про спільну відповідальність та роль самих користувачів.
Підтримка регулювання поєднується з побоюваннями щодо його наслідків
Попри високу підтримку чітких правил, українці бачать і потенційні ризики такого регулювання. Найбільше респондентів – 54,8% – турбує можливість зловживань. Ще 43,8% побоюються появи цензури, 38,4% – втручання у приватність, 36,8% – корупційних ризиків. Майже третина опитаних назвала ризик помилкового видалення контенту – 32,7%, а 32,5% – можливість тиску на опозицію.
Порівняно з травнем менше українців називають серед основних ризиків втручання у приватність та корупцію. Водночас частка тих, кого турбує можливість появи цензури, зросла з 38,9% до 43,8%.
На цьому тлі для громадян особливого значення набувають прозорі процедури. 51,5% опитаних вважають, що в законі мають бути чітко прописані підстави для видалення контенту, 47,4% – що рішення про видалення повинні бути обґрунтованими. Ще 38,9% наголошують на праві користувача оскаржити видалення контенту.
Водночас підтримка окремих більш жорстких механізмів є нижчою. Наприклад, 32,9% погоджуються з тим, що шкідливий або терористичний контент має видалятися протягом години після запиту чи скарги, а 19,2% вважають, що платформи повинні звітувати про модерацію.
«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», – коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.
У балансі між свободою та безпекою переважає орієнтація на свободу
Коли респондентам запропонували обрати між свободою та безпекою в Інтернеті, 23,1% висловилися за максимальну свободу, ще 30,1% – скоріше за свободу. Таким чином, загалом у бік свободи схиляються 53,2% опитаних.
Безпеку більш пріоритетною вважають 33,7%: 23,7% обрали варіант «більше безпека», а 10% – «максимальна безпека». Порівняно з травнем частка респондентів, які схиляються до свободи, зросла з 48,6% до 53,2%.
Водночас більшість українців загалом підтримують наближення правил модерації контенту до європейських підходів. 55,1% вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження в Україні правил видалення контенту, подібних до тих, що діють у ЄС. 20,7% вважають це потрібним, ще 34,4% – скоріше потрібним.
Якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних: 29,7% відповіли «так», ще 34,6% – «швидше так». Не підтримали б такі правила 17,6%, а 18,2% не змогли визначитися з відповіддю.
Результати дослідження показують, що високий суспільний запит на протидію незаконному та небезпечному контенту поєднується з вимогою до зрозумілих і прозорих правил такого регулювання. Для респондентів важливими залишаються чітко визначені підстави для видалення контенту, обґрунтованість рішень та можливість їх оскарження. Водночас ризики зловживань і цензури залишаються серед головних побоювань щодо регулювання цифрового простору.
Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.
Методологія. Дослідження проведене компанією «Active Group» із використанням онлайн-панелі SunFlower Sociology. Опитано 1000 респондентів на підконтрольних Україні територіях. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном. Поточний замір проведено 19 вересня 2026 року. Статистична похибка не перевищує ±3,1% за довірчого рівня 95%. Дослідження містить порівняння результатів хвиль, проведених у травні, липні та вересні 2026 року.
Переглядів: 93
