Головні правила для усвідомлених батьків, які допоможуть виховати дітей щасливими

Як виростити щасливу дитину і не перестаратися у вихованні? Хто такий “усвідомлений батько”? Той, хто не припускається помилок? Про це ми дізналися від психологів і тепер ділимося з вами.

Дуже важко бути батьком, коли є соцмережі, що наповнені історіями і фотографіями “ідеальних” родин. Якщо посилатися на сучасні норми, то, щоб бути гарним батьком, потрібно практикувати грудне вигодовування і спільний сон, годувати дитину виключно органічною їжею, використовувати муслінові пелюшки і японські підгузки, а вже місяців з п’яти записувати на ранній розвиток, у дитячий садок Монтессорі, на ментальну арифметику і англійську. І вести про це блог, з коментарів до якого ви все одно будете регулярно дізнаватися про те, що все робите неправильно, а десь є ще більш відповідальні і усвідомлені батьки.

Коли родина готується до появи дитини, майбутні батьки сповнені рішучості стати гарними, відповідальними і усвідомленими. Спочатку ці прагнення пов’язані з тим, як зачати і виносити здорового малюка, де народжувати, який візок купити, як годувати і як доглядати. У міру зростання дитини завдання ускладнюються, виникають складнощі у вихованні. Якщо з вибором школи ми ще якось можемо впоратися, то залишатися спокійними, коли дитина, наприклад, починає красти гроші, битися у дитячому садку, палити за школою або приходить додому з пірсингом брови, досить складно.

Ми дуже часто чуємо фразу “бути усвідомленим батьком”, але що це означає насправді і на яких принципах засноване це усвідомлене батьківство?

У основі цієї ідеї лежить розуміння потреб дитини, знання особливостей її розвитку у кожен період, робота з власними емоціями. Головна мета будь-якого з батьків — виростити дитину щасливою, щоб вона добре почувалася у суспільстві і наодинці з собою, знайшла своє покликання і жила власним життям. Усвідомлене батьківство укладається у три простих правила:

Поважати дитину як окрему особистість

Пам’ятайте, що ваша дитина — не ваша власність і не ваша частина. Вона прийшла у цей світ, щоб жити власним життям, а не здійснювати ваші дитячі мрії і відповідати вашим очікуванням. І, звичайно, не для того, щоб ви могли похизуватися її успіхами перед іншими. Дитина повинна мати право на свій шлях. Навіть якщо цей шлях у підсумку вам не дуже приємний і зрозумілий. Основна ідея: “Я можу не схвалювати твій вибір, але я люблю тебе і тому готовий прийняти”.

Любити і захищати

Щоб виростити зрілого і стійкого дорослого, батькам потрібно забезпечити своїй дитині лише дві речі: безумовну любов і захист. При цьому висловлюючи їх не лише словами, але і діями. Безумовний захист означає, що треба відстоювати інтереси дитини перед усім світом, що б вона не накоїла. Безумовна любов — це коли ваша дитина точно знає, що ви любите її, незважаючи ані на погані оцінки, ані на окремі вчинки. Безумовна любов — це прийняття.

Захищати від насильства

Насильство — це не лише фізичні покарання. Це ще й психологічний тиск, приниження, образи, ігнорування і багато інших дій, які завдають психіці дитини величезної шкоди. Дитяча психіка зазвичай витісняє біль і образу, але пізніше, у дорослому віці, наслідки подібних травм іноді унеможливлюють щастя і благополуччя. Якщо ті, хто тебе люблять, роблять боляче, тоді це ти такий поганий і не гідний бути щасливим — саме таким чином сприймає дитячий мозок жорстокість батьків. У результаті — агресія дитини, забитість і занижена самооцінка, невміння вибудовувати здорові відносини у дорослому віці.

Усвідомлене батьківство — це і відповідальність за те, який досвід дитина винесе з дитинства. Стати щасливим, стійким і впевненим у собі дорослим зможе тільки та дитина, яка росте у атмосфері любові, турботи і прийняття. Дуже важливо, щоб у дорослому віці дитина згадувала щасливий сміх, веселі ігри, теплі обійми, любов і підтримку батьків, а не критику, лайку за оцінки, темні кути і ремені.

Що роблять усвідомлені батьки

• поважають думку дитини і готові її вислухати, навіть якщо не згодні;
• аргументують і пояснюють, а не наказують;
• передають дитині більше відповідальності за її життя у міру дорослішання;
• ставлять чіткі межі і вимагають їх дотримуватися, але при цьому поважають і її межі теж;
• підтримують прагнення дітей до самостійності та незалежності;
• дозволяють собі інколи бути слабкими, втомленими і нересурсними;
• можуть попросити про допомогу фахівця, якщо розуміють, що не можуть впоратися самотужки.

Чого не роблять усвідомлені батьки

• не карають дитину способами, які роблять їй боляче і спричиняють страждання. Не б’ють, не ґвалтують, не ігнорують, не ображають і не принижують. Покарання — міра впливу, яка дає дитині чітке і зрозуміле послання: “Я дуже люблю тебе, але зараз ти вчинив погано, і ми повинні подумати, як виправити цю помилку”;
• не порівнюють свою дитину з іншими дітьми;
• не думають, що дитина прийшла у світ, щоб зробити своїх батьків щасливими;
• не оцінюють дитину за її вчинками. Не “ти поганий”, а “ти вчинив погано”;
• не зациклюються на тому, щоб бути ідеальними і не бояться помилитися;
• не бояться просити вибачення у дитини за власні помилки.

І не варто забувати, що усвідомлений батько — це не той, хто не припускається помилок у вихованні. Нашим дітям у будь-якому випадку буде, що обговорити зі своїм психотерапевтом. Головна здібність усвідомленого батька — вміння рефлексувати, визнавати власні помилки, пробачати за них себе і просити вибачення у дитини. І щодня продовжувати цей важкий, але захоплюючий квест — бути батьком.

Джерело