Ці помилки своїх батьків більшість родин повторюють стосовно виховання власних дітей

Згідно з теорією прихильності, ми маємо уявлення про те, як працюють відносини, до кінця першого року життя, ґрунтуючись на тому, як батьки реагували на наші потреби. Ми можемо сказати, що дитина надійно прив’язана, коли її очікування розради і полегшення страждань задовольняються своєчасно. Коли потреби дитини задовольняються, вона може вільно досліджувати світ і вчитися. Це сприяє оптимальному розвитку і емоційному благополуччю.

Основне припущення теорії прихильності полягає у тому, що якість наших ранніх прихильностей визначає те, як ми поводимося у дорослому віці. Ми несвідомо засвоюємо модель того, як бути батьками, коли зростаємо. А якщо наш ранній досвід був далекий від ідеалу і у нас не було “достатньо гарних батьків”? Давайте розглянемо помилки, які вам не можна повторювати.

“Зараз отримаєш!”

Насильство не вирішує проблему непослуху, поганої успішності і неповаги до дорослих. Навпаки, у такий спосіб ви виховаєте у дитині страх, а потім ненависть до себе. Ображати маленьких і беззахисних соромно! Ніколи не дозволяйте собі шльопати дитину, штовхати її або ставити у кут. Вона не є вашим вихованцем. Це людина, яка вимагає відповідного ставлення до себе.

“Мовчи, коли старші розмовляють”

Не намагайтеся вказувати дітям на їх місце. Так, їх потрібно вчити терпінню і етиці у спілкуванні з оточуючими, але не можна вказувати на нікчемність їх думки. Дитина виросте, але так само буде мовчати, щоб її не образили. У житті перемагають ті, хто сильніші і нахабніші, а тому не гасіть у малюкові його бажання висловити свою думку. Краще розкажіть про те, чому людям неприємно, коли їх перебивають, і як стримати себе, коли хочеться поділитися чимось позачергово.

“Іди, їж до кімнати”

Досить часто можна побачити, як батьки на сімейних святах відправляють дітей до окремої кімнати, де вони мають бути з ровесниками, поки “дорослі розмовляють”. Є теми, які дітям дійсно краще не слухати, але ви можете попросити дитину піти на деякий час і пообіцяти, що покличете назад, щойно ви закінчите. У цьому випадку у малюка не виникне внутрішній конфлікт через нерозуміння ситуації і йому не доведеться цілий вечір сидіти у оточенні дітей, яких він перевершує у розвитку.

“Я самостійно вирішу, як краще”

Питання вибору — типова помилка, яку ви можете повторити за батьками. І якщо з вашим обов’язком вибору дитсадка і школи ми погодимося, то університет вже не радимо обирати замість дитини. Багато дітей з задоволенням сядуть на плечі і звісять ніжки, переклавши відповідальність на вас, щоб потім ви ж стали винними у їх неуспішності. Але це справжній капкан — дозволите їм розслабитися у 18, як у 24 вони вже підуть до аспірантури, адже працювати дуже не хочеться, а причину, щоб посидіти на шиї у батьків, поки що можна знайти.

Три інші типові помилки стосуються заборони на відносини у ранньому віці через острах підліткової вагітності, вибору одягу і взуття замість дитини, і спроби вирішити замість неї усі питання — від консультації з лікарем до влаштування на роботу. Давайте дітям більше повітря і іноді закривайте очі, коли бачите, що їм складно, але цей урок точно піде їм на користь. Тоді вони вчасно подорослішають і почнуть будувати своє життя, а не розраховувати на вас.

Джерело