На Калущині затвердили дорожню карту скорочень в освіті

Нагадаємо, 23 лютого розпорядженням Калуського міського голови Андрія Найди було створено тимчасову комісію з питань оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти. Як зазначено в документі, оптимізація проводиться «з метою забезпечення доступності якісних освітніх послуг, формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням демографічної ситуації, забезпечення ефективного, результативного та цільового використання освітньої субвенції та місцевого бюджету».

Комісії доручили розробити пропозиції щодо розвитку спроможної освітньої мережі на 2021-2024 роки.  23 березня на офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили аналітичну довідку про перспективи оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти в Калуській міській територіальній громаді та пропозиції щодо розвитку спроможної освітньої мережі на 2021-2024 роки. Однак затверджений міською радою план оптимізації є дещо іншим. Так, за рішенням міської ради заходи щодо розвитку спроможної мережі закладів загальної середньої освіти розплановані на три роки.

Перший етап реорганізації:

Його планують реалізувати в найближчих чотири місяці – до 1 вересня 2021 року. А саме: Мостищенську філію ліцею №10 пропонують реорганізувати в початкову школу. Коли в Мостищі торік реорганізовували школу і перетворили її на філію, то йшлося, що тут і далі зможуть навчатися учні до 9-го класу. Однак за рішенням міської ради з наступного навчального року тут пропонують залишити лише початкові класи (11 учнів і два класи), а 18 учнів 5-9-х класів — навчатимуться в десятому ліцеї, куди їх будуть підвозити. Утім батьки зможуть віддати дитину і в будь-яку іншу гімназію чи ліцей — головне, щоб там були вільні місця. Громадські слухання щодо пониження ступеня Мостищенської філії вже заплановані. Економія від такого рішення — 1,3 млн гривень на рік.

За пропозиціями комісії на першому етапі в початкову школу також планували перетворити гімназію №8 в Підгірках. Однак така ініціатива викликала збурення в громаді: мешканці житлового масиву зверталися до міської ради; також було підтримано петицію щодо збереження гімназії. За рішенням, яке прийняла міська рада,  до початку наступного навчального року пропонується  реорганізувати восьму гімназію на філію десятого ліцею (економія — 526 640 гривень). Влада запевнила, що ступінь гімназії №8 понижати не планують і для учнів закладу (а їх є загалом 96) нічного не зміниться. Навпаки, вони матимуть можливість доступу до більш якісної освіти — зможуть користуватися матеріально-технічною базою десятого ліцею.

На сесії голова постійної депутатської комісії з гуманітарних питань Леся Кирилович зазначила: оптимізація зачіпає дев’ять шкіл, проте таке рішення мобілізувало лише громаду Підгірок. За її словами, відбулися перемовини між владою та громадою.

«Сподіваюся,  що домовленостей обидві сторони будуть дотримуватися», — зазначила Леся Кирилович.

Зокрема, влада має зміцнити матеріальну базу гімназії в Підгірках і забезпечити краще оснащення кабінетів, зокрема, фізики та хімії, а батьки Підгірок не будуть давати дітей в міські школи, і, таким чином, збільшать кількість учнів у восьмій гімназії хоча б до 150-ти. Раніше на засіданні гуманітарної комісії йшлося про те, що в Підгірках проживає 318 дітей шкільного віку і лише 30% з них здобувають базову середню освіту в місцевій гімназії. А, наприклад, в гімназії №9, що в Хотіні, навчаються 56% дітей цього житлового масиву відповідного віку. Це пояснювали тим, що мешканці Підгірок частіше віддають дітей в міські школи, бо там краще автобусне сполучення. До того ж, гімназія розташована в старому приміщенні й умови тут гірші: немає спортивної зали, актової зали тощо. Щодо домовленостей, про які говорила Леся Кирилович, то перспективи їхнього дотримання, причому з обох сторін, — незначні: батьки самі вирішують, у якому закладі краще навчатися їхній дитина, а джерела серйозних фінансових вливань у поліпшення оснащення Підгорецької гімназії поки що не видно: лише один кабінет фізики коштує близько 700 тис. гривень — це більше, ніж економія від реорганізації.

Третій заклад освіти, який пропонують реорганізувати на першому етапі, — Довга-Калуська початкова школа: вона втратить статус окремого закладу освіти й стане структурним підрозділом Пійлівського ліцею. Тут буде навчатися 26 учнів, а основний економічний ефект — зменшення адміністративних видатків. Економія складе 450 тис. гривень.

Зачепить реорганізація на першому етапі й ліцеї громади: десяті класи тут формуватимуть з розрахунку мінімум 18 учнів у класі в ліцеях сільської місцевості і 22 учні в класі — на території міста. Таким чином, виходячи з фактичної мережі в поточному навчальному році, жодного десятого класу з 1 вересня можуть не сформувати в Ріп’янському ліцеї. Тут є один дев’ятий клас, у якому навчаються 20 учнів, частина з яких може не піти до 10 класу. Також цього року є один десятий клас на 12 учнів. У зоні ризику залишитися без десятих класів — Пійлівський ліцей, де є один десятий клас на 10 учнів, щоправда, сформовано одразу два дев’ятих класів, де навчаються 44 учні. Також під загрозою — Тужилівський ліцей, а також калуські ліцеї №№ 1 і 5 (тут цього року сформували по одному  десятому класу на 22 учні) і №4 (один десятий клас на 21 учня). Також зараз мають по два десятих класи, а з нового навчального року ризикують залишитися з одним, ліцей №3 (зараз є 20 і 17 дітей у класі) і №6 (20 і 18 дітей), оскільки на два класи десяті класи надалі треба буде мати як мінімум 44 учні. Проте, зважаючи на те, що діти з ліцеїв, де не наберуть 10-й клас, будуть переходити в інші заклади громади, ліцеї мають шанси збільшити кількість учнів у старших класах, а, отже, — зберегти вчительські ставки. Очікувана економія від зменшення кількості десятих класів — 650 тис. гривень.  Загальна економія від впровадження першого етапу оптимізації — понад 2,9 млн гривень на рік.

Другий етап оптимізації:

Його заплановано реалізувати в 2022 році. Основні заходи: реорганізація калуських ліцеїв №№ 1 і 4 та Ріп’янського ліцею на гімназії (до 1 вересня 2022 року). Це означає, що вже з 1 вересня поточного року тут, вірогідно, не буде сформовано жодного десятого класу. Економія складе 2,2 млн гривень. Ще три ліцеї в 2022 році повинні припинити набір учнів до 10 класу: Калуський ліцей №5, Пійлівський і Тужилівський ліцеї. Економія складе 1 млн гривень. Таким чином, від впровадження заходів другого етапу загальна економія складе 3,2 млн гривень .  

Третій етап оптимізації :

Він має завершитися до початку 2023-2024 навчального року. Він передбачає реорганізацію Калуського ліцею №5, Тужилівського і Пійлівського ліцеїв на гімназії: тут діти навчатимуться лише до 9 класу включно. Економія — 2 млн гривень.

Таким чином, у разі проведення всіх трьох етапів реорганізації, економічний ефект складе близько 8,1 млн гривень на рік. І це значно менше за дефіцит освітньої субвенції, яку держава виділяє на оплату праці педагогічних працівників (цього року для Калуської громади він становить майже 20 млн гривень). Фактично, це економія на зарплатах, у першу чергу, педагогічних працівників.  І хоча план заходів трирічної програм оптимізації включає такий пункт, як «здійснення координації щодо можливості працевлаштування педагогічних працівників під час реорганізації (перепрофілювання) закладів загальної середньої освіти», зрозуміло, що чимало педагогів таки втратять роботу. Причому це стосується не лише тих закладів, які підпадають під реорганізацію, а й інших ліцеїв та гімназій громади, де теж може зменшуватися кількість класів.

У підсумку за три роки на території громади залишиться сім ліцеїв: імені Дмитра Бахматюка, №№2, 3, 6, 7 і 10 в Калуші та два в селах громади — Голинський і Боднарівський.

З планами реорганізації не згідна громада Пійла і колектив Пійлівського ліцею. Як зазначила на сесії депутат Оксана Савчук, у Пійлівському ліцеї навчається 287 учнів.  При цьому якість освіти, яку дає цей заклад, — висока: за підсумками минулого року Пійлівський ліцей посів 39-те місці з 292-х закладів  області. Унаслідок реорганізації роботу можуть втратити досвідчені і високопрофесійні педагоги.

«Бачення громади — в Пійлі має залишатися ліцей», — повідомила Оксана Савчук.

У цілому плани оптимізації мережі ліцеїв ґрунтуються в основному на демографічних і фінансових показниках. А з ліцеїв в селах Калуської громади найкращу якість освіти демонструє саме Пійлівський ліцей. За підсумками ЗНО-2020 він — на 64-му місці в області з середнім балом ЗНО 141,3 (за підсумками ЗНО-2019 — 38-ме місце з середнім балом випускників 149,9). Для порівняння — показники ліцеїв, які не зачепить реорганізація: Боднарівський — 188 місце, середній бал ЗНО випускників — 114,4, Голинський ліцей — 192 місце з середній балом ЗНО 112,8.

З того, що повідомила заступниця міського голови Надія Гуш,  випливає, що статус ліцею в перспективі можуть втратити й інші заклади освіти громади. Адже з 2024 року в ліцеї має бути чотири класи на паралелі по 30 учнів в кожному. Тим часом, зараз по чотири класи на паралелі в старших класах не має жоден ліцей громади. Тож, за словами Надії Гуш, реорганізацію краще проводити поступово, адже це зменшить навантаження на педагогів.

«Вчителі матимуть час на працевлаштування», — пояснила посадовиця.

Проте, скоріш за все, шансів працевлаштуватися за фахом у вчителів буде небагато. А трирічною програмою оптимізація не завершиться. Принаймні, якщо буде зберігатися теперішня динаміка зменшення народжуваності і кількості дітей шкільного віку.

Так, у 2020-2021 навчальному році в 426-ти класах закладів загальної середньої освіти навчається 9 671 учень. У перспективі кількість школярів буде зменшуватися — це визначили, виходячи з кількості дітей, 2015-2020 років народження. Очікується, що в 2024-2025 навчальному році в закладах загальної середньої освіти буде 7568 учнів, а в 2026-2027 — 6879. Тобто через шість років кількість учнів зменшиться на 29%. А, отже, так само зменшиться кількість класів і годин навантаження педагогів. Скорочення неминучі. Очевидно, що надалі гімназії і ліцеї будуть конкурувати за учнів, а вистояти й зберегти свій статус зможуть не всі.

Зараз у закладах загальної середньої освіти Калуської громади працює 1 045 педагогів. Із них пенсійного віку — 175 (16,7%), передпенсійного (55-59 років) — 109 (10%).  Навіть якщо всі вони будуть звільнені (а це вже не про якість освіти, адже серед вчителів-пенсіонерів чимало дуже сильних спеціалістів, адекватної заміни яким немає), то це не приведе до появи нових робочих місць. Тим більше, що зараз середнє навантаження на одного вчителя в закладах освіти громади — 16 годин на тиждень (ставка — 18 годин).

У перспективі, не виключено, міській владі треба буде думати і над тим, що робити з напівпорожніми приміщеннями закладів освіти і як оптимізувати видатки на їхнє утримання. Наприклад, Боднарівська школу, на будівництво якої потрібно ще понад 100 млн гривень і яка розрахована на 600 учнів, не буде заповнена навіть, якщо сюди підуть вчитися діти як із Боднарова, так і з Вістової, Студінки і Ріп’янки.