У Липівці відкрили меморіальні дошки двом загиблим Захисникам

Уляна Суспільство
Сьогодні вшановують собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. День, що нагадує про присутність ангелів, які стоять на сторожі Правди та Світла. Мабуть, є дещо символічним нині відкриття у Липівці пам’ятних дощок двом нашим захисникам Андрію Відоцькому та Любомиру Олійнику.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Рогатинську МТГ

Обоє воїнів пройшли важкий бойовий шлях та полягли у битві за добро, мир та справедливість.

Меморіальні дошки, встановлені на фронтоні Липівської гімназії імені Стефана Качали, освятив місцевий парох отець Андрій Купець. Віддати данину шани військовим прийшли учні, дирекція та педколектив гімназії, а також військові, представники влади, громадськість села й духовенство.

До родин загиблих військових від імені міського голови Сергія Насалика звернулися секретар міської ради Христина Сорока, в.о.начальника відділу освіти Василь Трач, а також очільниця гімназії Марія Патрун. Спогадами про захисників ділилися перша вчителька, однокласник. Але найважче було стримувати сльози, слухаючи спогад мами про сина. Про вервицю, пошкоджену в бою, сон та слова “Мамо, я тебе люблю” у мить загибелі…

ʼʼПро втрати завжди говорити боляче, але коли із життя ідуть молоді, у розквіті сил українці, то важче вдвічі …
Проходячи повз місця пам’яті Героїв, не забуваймо зупинитися, згадати їх у молитві. Подивитись у світлі очі, які дарували нам можливість жити в Україні майбутнього, віддавши за це найціннішеʼʼ, – йдеться в дописі.
Андрій Відоцький народився 24 лютого 1976 року в селі Кривня. Закінчив Липівську школу, відтак здобув фахову освіту в Перемишлянському професійно-технічному училищі. Після служби в армії наш земляк працював в кількох підприємствах. Був прекрасним майстром з ремонтних робіт.
Проживав з сім’єю в селі Кліщівна. Разом з дружиною Галиною виховав доньку Ірину.

На війну призваний 11 березня 2022 року. Був стрільцем-санітаром гірсько-штурмової роти. Вірний присязі головний сержант Андрій Відоцький з честю виконував свій громадянський обов’язок до останнього подиху.
Життя Героя трагічно обірвалося 29 жовтня 2022 року під час танкового обстрілу поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області. Захиснику було всього 46 років.

Любомир Олійник народився 16 березня 1983 року в селі Воронів. Закінчив Липівську школу І-ІІ ступенів, відтак здобув фахову освіту в Івано-Франківському професійному училищі №18 за спеціальністю кухаря, бармена. Працював в ТзОВ «Варта».

У 2004 році одружився, у подружжі народились два сини Іванко і Владислав.

27 квітня 2023 року Любомира Олійника призвали на військову службу, де виконував обов’язки навідника-оператора 1-го взводу оперативного призначення військової частини 3018 Національної гвардії України.

Загинув Герой 05 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Стельмахівка Сватівського району Луганської області.


Переглядів: 433