Чим небезпечна іржа на гальмівних дисках

Гальма — настільки важлива з точки зору безпеки система, що не тільки явні неприємності, але навіть натяк на проблему не можна “пропускати повз вуха”. Наскільки впливає на надійність і ефективність гальмування іржа на гальмівних дисках, наскільки вона небезпечна.

Найчастіше автовласників цікавить стан гальмівних колодок. Вони в гальмівній системі зношуються швидше за все, і тому з досить високою періодичністю вимагають до себе уваги. А як же гальмівний диск? Залізяка і залізяка — що йому зробиться, думають багато автомобілістів. Насправді ж він — теж витратна деталь, яку з часом доводиться міняти, як і гальмівну колодку. Але мова в даній замітці не про це, а про те, що відбувається з гальмівним диском, коли він іржавіє.

Первозданною чистотою голого металу вузол може похвалитися лише в одному випадку — коли машина постійно експлуатується і гальмівні механізми працюють регулярно. В такому режимі іржа просто не встигає утворювати шар помітної товщини, тому що колодки постійно притискаються до диска під час гальмування, сточуючи молекули металу з його поверхні. Але варто машині постояти на приколі хоча б кілька днів, як металевий блиск диска починає ховатися під іржавим нальотом. І чим довше авто нерухомо, тим значніше шар окислюваного заліза.

Дехто вважає, що іржа на диску — дурниця. Досить, мовляв, пару раз загальмувати спочатку поїздки і від іржі залишаться лише спогади. У першому наближенні з цим можна погодитися. Але майже як і в будь-якій проблемі тут теж є свої нюанси.

Іржа при перших гальмуваннях нікуди не випаровується, її частинки в процесі “природного очищення” диска виявляються між ним і гальмівною колодкою. Склад фрикційної накладки останньої розраховується так, щоб оптимально взаємодіяти з гладкою поверхнею чавуну, з якого роблять всі гальмівні диски. А крихти іржі, що опинилися між колодкою і диском, виступають як чужорідний абразивний матеріал.

Його присутність між тертьовими поверхнями диска і колодки веде до того, що і він, і вона зношуються зі збільшеною інтенсивністю. А в разі, коли машина стояла довго і шар іржі на поверхні диска наріс неабиякий, частинки цього оксиду можуть навіть заклинювати між колодкою і диском. В цьому випадку знос (особливо колодки) стає нерівномірним. Це може потім “відгукнутися” незрозумілим биттям при гальмуванні, коли диски повністю позбудуться іржі.

В особливо запущених випадках, коли машина стоїть без руху під відкритим небом зовсім довго, іржа може так “поїсти” диски, що на їх поверхні з’являться западини значної глибини і площі. Через них потім при гальмуванні, коли колодка притискається до диска, від вузла ітиме така потужна вібрація, що стане страшно за збереження підвіски. І щоб позбутися від проблеми, доведеться або проточувати диски, або купувати нові.

Джерело