Вчені розповіли, чому ми не пам’ятаємо себе в дитячому віці

Фундаментальна загадка людської природи полягає в тому, що ми майже нічого не пам’ятаємо з народження до раннього дитинства, хоча за цей час дізнаємося багато важливої інформації.

Група фізіологів з Єльського університету показала, що частина мозку, що відповідає за обробку спогадів, активна вже у немовлят у віці трьох місяців, хоча ще й не повністю сформована. Ця ключова область мозку, відома як гіпокамп, зазвичай вимагає декількох років для дозрівання, і цей тривалий процес розвитку часто згадується як пояснення нашої нездатності згадати своє дитинство.

Відкриття того, що гіпокамп насправді може кодувати спогади навіть у маленьких дітей, кидає виклик всьому, що, як ми думали, ми знали про дитячий мозок. Автори дослідження представляють нову теорію, яка передбачає, що маленькі діти здатні до «статистичного навчання», але ще не можуть формувати епізодичні спогади.

Статистичне навчання відноситься до здатності розпізнавати, розуміти і прогнозувати закономірності, які допомагають нам розібратися у властивостях навколишнього середовища. Епізодична пам’ять включає в себе згадування про конкретні події. Раніше передбачалося, що здатність до статистичного навчання виникає тільки після розвитку епізодичної пам’яті, але автори дослідження говорять, що їх результати суперечать цій гіпотезі.

Щоб розгадати цю загадку, дослідники просканували мозок 17 немовлят у віці від трьох місяців до двох років, які спостерігали при цьому дві окремі серії зображень. Одна з цих серій складалася з випадкових, незв’язаних зображень, а інша містила зображення, які з’являлися в структурованій послідовності з чітким шаблоном, який можна було вивчити.

Результати показали, що у всіх немовлят, незалежно від того, наскільки був розвинений їх гіпокамп, його активність збільшилася після спостереження за структурованою послідовністю зображень.

Дослідники дійшли висновку, що вік і розмір гіпокампу не впливають на здатність мозку до статистичного навчання. Вони також виявили, що активність, викликана спостереженням за структурованими зображеннями, відбувалася переважно в передніх областях гіпокампу, які зазвичай не пов’язані з формуванням епізодичної пам’яті. У міру зростання мозку протягом перших кількох років життя задній гіпокамп значно розширюється. Вважається, що саме ця область мозку відповідає за епізодичну пам’ять.

Таким чином дослідники приходять до висновку, що статистичне навчання може відбуватися всередині самого гіпокампу, минаючи схеми епізодичної пам’яті. При цьому, гіпокамп може підтримувати статистичне навчання немовлят ще до того, як він зможе підтримувати їх епізодичну пам’ять. Іншими словами, навіть якщо ми в подальшому житті не можемо згадати наші ранні дитячі переживання у вигляді образів, вони, однак, фіксуються нашим мозком, так, щоб ми могли навчатися на них.

Джерело