В Тлумацькому районі “кашкетники” побили місцевих мешканців

Інцидент трапився 1 вересня, приблизно о 20.30.

Дружина потерпілого Наталія Мандар розповіла, що її чоловік Іван, якому 40 років, та інший місцевий, якому 49 років, сиділи за столиками на вулиці біля магазину. До них підійшли двоє молодиків-«кашкетників», один із яких відмовився потиснути руку місцевим чоловікам, пишуть Версії з посиланням на ГК.

«Він (молодик-«кашкетник» – ред.) сказав, що вітатися з д*білами і п*арами не буде. Чоловіки, натомість, зробили молодикам зауваження, що, мовляв, приїхали у чуже село і так звертаєтесь до місцевих. Ті ж відповіли, що хочуть тримати під контролем Одаїв, а всіх місцевих треба вирізати і спалити», – сказала Н. Мандар.

Через кілька хвилин після перепалки до «кашкетників», за словами жінки, під’їхало дві автівки з підмогою. Потім близько десяти «кашкетників» сильно побили двох чоловіків, а також власника-продавця магазину, біля якого і відбувалася подія: чоловіку пані Наталії нападники зламали ніс, а власнику магазину – проламали череп.

Дружина потерпілого Наталія розповіла, що хтось з місцевих зателефонував до правоохоронців приблизно о 21.20, але поліцейські приїхали на місце події близько опівночі.

Також, вона додала, що «кашкетники» вже довгий час тримають в страху одаївців і не вперше беруть участь у бійках.

Христина Максимчак, начальник сектора комунікації ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області, у коментарі «Галицькому кореспонденту» зазначила, що наразі правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 КК України, триває досудове розслідування, опитують свідків, потерпілих.

Довідково:

Кашкетники — безіменна, незареєстрована громада консервативних християн-протестантів, зокрема, в селах Космирин, Стінці та Сновидові Бучацького району Тернопільської області, також Мостищі, Будзині на Тлумаччині Івано-Франківської області.

Сільські місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи, крім того не носять футболок (тільки на довгий рукав) і шортів. Під впливом ЗМІ до спільноти почали застосовувати назку «аміші», ототожнюючи із заокеанськими амішами, але для цього немає жодних підстав. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками».

Жінки носять різнобарвні хустки (за словами Василя Луцького, «волос — то є слава…, а славу треба прикривати. На то в дівчини платина, а в хлопця кашкет. Чого платини яскраві? Бо написано, що народ Божий має відрізнятися від світу. От ми і відрізняємся — життям і одежею»), в тому числі яскраві, тому їх ображають назвами «хустинники», «світлофори», «фломастери».

Також не носять штанів, тільки довгі, мінімум до колін, спідниці.

Віровчення і спосіб життя

За основу вчення вважають Біблію. За вченням Івана Деркача заради спасіння душі треба жити в простоті, не ходити до інших церков і не пиячити. Також не дозволено користуватись власним автотранспортом, газом, електроенергією, особливо телебаченням, радіо, Інтернетом. Більшість таки не мають телефонів, інтернету, автівок. Користуються гасовими лампами, прасками на вугіллі, пральними дошками. Купивши або успадкувавши хату в «невіруючих», — одразу відключають електрику та газ, викидають плитку і бетон, мастять стіни глиною, ставлять грубки і кухні на дровах. Якщо вікна пластикові, то міняють на дерев’яні, які самі й роблять.

Молитовного будинку не мають, але збираються по власних хатах у суботу. Не святкують жодних свят.

Одружують рано. До розпису шлюбу не зустрічаються, але хлопець домовляється з батьками сподобаної дівчини. Весілля не грають, бо те є «марнота». Народжують багато дітей — «скільки Бог дасть», — позаяк «душогубці царства Божого не успадкують». За словами завідувача місцевої медичної амбулаторії Івана Вацлавого, смертність немовлят серед них є великою. Відмовляються від державних виплат на своїх дітей. Небіжчика закопують на цвинтарі, хреста на могилі не ставлять, поминок не справляють, могилу не відвідують. Хоча на велику могилу Івана Деркача приходять молитися.

Чоловіки працюють майстрами й часто на виїзді, в тому числі й закордоном. Жінки хазяйнують у хатах, виховують дітей, шиють одяг, прибирають, перуть.

Ігнорують участь у виборах. Чоловіки не беруть у руки зброю.