В Лисці освятили алею Слави Героїв
Роман Дубінський, Юрій Чижов, Микола Волосянко, Олег Ваків, Микола Білогубка, Михайло Сікора, Юрій Кайгородов, Василь Менько. Ми в неоцінненому боргу перед ними, бо ці прості жителі Лисця, Стебника, Посічі та Старого Лисця у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України віддали свої життя. На вшанування та увіковічення Героїв з нашої територіальної громади постала Алея Слави.
Пише Голос-Інфо з посиланням на Лисецьку селищну раду
Третього вересня в селищі Лисець на її освячення зібралися представники місцевої влади, жителі кожного населеного пункту нашої громади, священнослужителі, родичі загиблих на війні, всі ті, котрим дорога пам’ять про полеглих.
Поминальний молебень за всіма захисниками відслужив настоятель церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього УГКЦ отець Федір Бойко та освятив встановлений банер та Алею Слави із портретами загиблих на війні краян.
Лисецький селищний голова Анатолій Лущак у своєму виступі подякував за патріотичний вчинок кожному захиснику, які стримують загарбника, закликав схилити голову перед мужністю нині вже полеглих краян та вклонитися батькам Героїв. Кожне вимовлене слово в цей день було щирим та сповненим невимовного жалю та туги, адже Україна найвищою ціною – втратою своїх дітей відстоює право на існування. На їх честь та про них, про мужніх синів та дочок звучали на центральній площі Лисця пісенні композиції “Біля тополі” у виконанні Богдани Михайлюк, “Журавочка” у виконанні колективу викладачів Лисецької дитячої школи мистецтв. Піснею “Тату, татусю” сестрички Яна і Настя Овчар найперше звернулися до свого рідного татуся, котрий зараз на війні, та до інших захисників, які виборюють нам українську державу.
Дорога громадо, щодня, проходячи чи проїжджаючи повз, вдивляймося в ці портрети зовсім молодих хлопців та мужніх чоловіків, цінуймо тих, хто дозволив нам зустрічати ранки вдома, навчатися, виховуватися та працювати!
Ведучі Анна Струтинська та Богдана Михайлюк завершили вшанування пам’яті Героїв словами: “Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це наша людська вдячність і низький уклін
Романові Дубінському, дата народження 01.12.2002 – дата смерті 26.02.2022, м. Київ;
Юрію Чижову, 8.12.1976 – 22.03.2022, Поташня Київська область;
Олегові Ваківу, 11.11.1984 – 30.04.2022, Діброва Донецька область;
Миколі Волосянку, 26.01.1984 – 30.06.2022, Велика Новоселівка Донецька область;
Миколі Білогубці, 26.10.1989 – 7.11.2022, Білогорівка Луганська область;
Михайлові Сікорі, 19.01.1992 – 28.11.2022, Білогорівка Донецька область;
Юрію Кайгородову, 3.05.1993 – 20.05.2023, Іванівське Донецька область;
Василеві Меньку, 7.04.1981 – 02.07.2023, Невське Луганська область”
Переглядів: 777
