В Івано-Франківську благодійна їдальня продовжує свою роботу

Благодійна їдальня Карітас Івано-Франківськ продовжує свою щоденну роботу і годує вимушених переселенців та місцевих мешканців, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Про це пише Голос-Інфо, посилаючись на БО “Карітас Івано-Франківськ“.

Їдальня вже має постійних відвідувачів, які висловлюють вдячність працівникам та волонтерам. За підтримки “Карітас Німеччина” на Прикарпатті організовують виїзні, колективні гарячі обіди для сімей ВПО, які мають членів родин з соціально вразливих категорій.

Пані Олена разом з невісткою Яною приїхали до Івано-Франківська з Харкова ще на початку березня. Син, який має інвалідність, не захотів покидати домівку та залишився.

«Син відразу відправив дружину та мене у безпечне місце, а сам залишився приглядати за будинком, — розповідає пані Олена, — у нас вже тричі прилітало поблизу нашого двору, син не встигає ліквідувати наслідки. По приїзді до Івано-Франківська нам відразу порадили звернутися за допомогою до Карітасу. Там ми відразу отримали пакунки з продуктами та хімією, а також нас запросили до благодійної їдальні, де ми часто брали гарячі обіди. Невістка Яна також має інвалідність тому, щоденно їздити по обіди було важко. А зараз, коли ви змогли організувати доставку обідів до гуртожитку, де є багато людей з інвалідністю та важкохворих, ви робите велику справу, дякуємо вам за підтримку та допомогу!»

У рамках реалізації проєкту «Харчова та гігієнічна безпека для ВПО та місцевих жителів, які найбільше потребують» команда Карітас доставляє гарячі обіди до гуртожитку Івано-Франківського фахового коледжу Львівського національного університету, де мешкають понад 35 вимушених переселенців, які через війну були вимушені покинути свої домівки. Протягом реалізації проєкту було приготовано та доставлено 816 гарячих обідів.

Також у гуртожитку проживає 73-річний пан Віталій з міста Лиман, Донецької області: «Я до Івано-Франківська приїхав сам, адже дружину забрав COVID ще рік тому. З дому не хотів виїздити, але жити в окупації не хотів ще більше, тому поїхав. Завжди вірив у ЗСУ та чекав, коли Лиман повернеться під контроль України. Але з новиною про деокупацію також прийшла звістка про те, що мою квартиру було зруйновано. Добре, що є добрі люди, хтось дає житло, хтось — гарячу їжу. В моєму віці вже не накатаєшся, тому дуже вдячний вам за доставку гарячих та смачних обідів до нашого гуртожитку».