В Івано-Франківській лікарні провели унікальну операцію за методою «вільного клаптя»

Суспільство

Нещодавно у КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради провели унікальну операцію за методою «вільного клаптя». Оперували військового, який внаслідок мінно-вибухового поранення мав відкритий перелом стопи з обширним дефектом тканин. Упродовж десяти годин дві операційні бригади боролися за збереження його ноги.


Інформує Голос-Інфо, посилаючись на Департамент охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА


Як розповів лікар-комбустіолог Микола Пилипів, який був оперуючим хірургом, вони із завідувачем опікового відділення Костянтином Кіршаком робили забір «клаптя» з аксилярної ділянки з-під пахи, з грудної клітки – брали шкіру, жир і м’язи з судинами. А паралельно хірурги Роман Скалій і Микола Варвадюк робили на нозі доступ до артерії і вени, які він потім зшивав під мікроскопом.

«Наша мета полягала в тому, щоб очистити цю рану, підготувати і закрити всі уламочки, кісточки його ж живими тканинами, щоб перевести відкритий перелом у закритий. По-перше, щоб не дати можливості потрапити туди інфекції. А, по-друге, щоб усі ті уламочки почали живитися від цих тканин. У подальшому травматологи зможуть загоювати, відновлювати тощо», –
розповідає хірург.
Лікарі відділення кажуть, якби не зробили цю операцію, то ногу треба було б ампутувати. Чоловік отримав мінно-вибухове поранення з обширним дефектом тканин стопи. По медіальній поверхні була відкрита рана з ураженням п’яткової і таранної кісток, з дефектами цих кісток. Рана інфікована. Якщо б почався остеомієліт, то вся кістка могла б вигнити. До того ж, не було м’яких тканин, якими то можна закрити, тому рана просто ставала би глибшою.
«У мене було багато складних операцій, але ця не йде ні в яке порівняння», – полегшено зітхає Микола Пилипів. Він зізнається, що мав розуміння того, що має зробити, але впевненості не було. Був страх і була надія, що вдасться допомогти.
За його словами, півроку йшла підготовка. Це з теоретичною підготовкою, закупівлею інструментарію, оптики тощо. На такі операції потрібний специфічний інструментарій, мікросудинний, специфічні оптика й розхідні матеріали. Цей інструментарій дрібненький, делікатний і, відповідно, дорогий. З мікроскопом, налобною оптикою допомогла лікарня, а за дрібний інструментарій хірурги вже подбали самі.


Лікар каже, що «вільні клапті» – найскладніший тип втручань у рекоструктивній пластичній хірургії. Невипадково небагато хірургів в Україні цим займаються. Бо то є «довга підготовка, багато переживань і стресу». Словом, «легше не робити, ніж робити». І тому потреби в таких операціях набагато вищі, ніж лікарі-мікрохірурги можуть запропонувати. Надто зараз, у зв’язку з війною.


Вчився Микола Пилипів у Дніпрі та у Києві, їздив на навчання й закордон.
«Треба шукати такі можливості самостійно. Треба брати ризик і відповідальність на себе, ставати і робити. Інакше нема. Не той час і не ті умови, що хтось триматиме за ручку. Бо хірурги, які це виконують давно, перевантажені роботою», – констатує він.
За останній рік молодий хірург Пилипів вже звик робити операції, які до того не робив. І ось що його мотивує:
«Мене їсть то, що я чогось не знаю, не можу зробити. Що є люди, які то роблять, а ми того не можемо. Це – не заздрість, а, напевно, професійна амбітність. Особливо, коли бачу роботу хороших спеціалістів. Іноді сумніваюся чи в таких складних випадках можна допомогти, а вони відновлюють функції, неймовірні речі роблять. І тоді вже просто неможливо працювати, як раніше…».
Пишаємося нашими медиками та дякуємо їм за професійність! Бажаємо військовому швидкого відновлення!


Переглядів: 430