Українські тестувальники про кар’єру в США:«У Каліфорнії середня зарплата QA

Чи є сенс тестувальнику переїжджати в США й будувати кар’єру там? Чи є попит на QA? Чи потрібні ще комусь мануальні тестувальники? На яку зарплату можна розраховувати? Розпитали трьох українських тестувальників у США, щоб знайти відповіді.

Я навчалась у Національному університеті водного господарства та природокористування у Рівному. Спеціальність — геоінформаційні системи та технології. Після університету спробувала попрацювати за фахом у компанії Visicom у Києві. Мені не сподобалось, тому пішла здобувати економічну освіту і майже 6 років працювала в податковій міліції Рівного. Згодом зрозуміла, що цей вид зайнятості не приносить нічого корисного в моє життя. Вирішила кардинально змінити все й переїхати в США, у Кремнієву долину. Це був 2016 рік. Візу я мала давно, бо літала сюди кілька разів у відпустку — подорожувала, відвідувала друзів.

Скажете, хіба можна просто взяти й поїхати в США? Можна. Всі рамки лише в голові. Я знаю дуже багато історій людей, які приїжджали в Америку з трьома сотнями доларів у кишені, ставали на ноги й будували успішні кар’єри. Моя історія — не виняток. Сан-Франциско я вибрала, тому що мала там знайомих, в яких могла зупинитись перший час. Далі пошук житла, навчання, роботи. Це було зовсім не легко, я навіть поверталась в Україну на деякий час. Тепер я розумію: емігрувати в США було найкращим рішенням у моєму житті.

У Каліфорнії логічно було спробувати себе в IT. Друзі порадили почати з Portnov Computer School. Це навчальний заклад, заснований понад 20 років тому емігрантами з пострадянського простору. Тут готують спеціалістів з мануального та автоматизованого тестування. Навчання триває 4-6 місяців і коштує близько $5000 за весь курс. Потім школа відправляє студентів на практику, допомагає написати резюме і готує до співбесід. Протягом місяця після закінчення школи та стажування я знайшла свою першу роботу.

Процес працевлаштування тут відбувається в кілька етапів. Спочатку виставляєш своє резюме на всіх можливих сайтах з пошуку роботи. Крім того, щодня я відсилала резюме з cover letter мінімум у 10 компаній. Приблизно три компанії з 10 мені передзвонювали та призначали телефонну співбесіду з рекрутером. Наступний етап — відеоінтерв’ю з менеджером. Далі — власне співбесіда з усіма членами команди в офісі. Зазвичай така співбесіда триває від чотирьох до шести годин і передбачає ланч із командою та безліч різних завдань. Тебе оцінюють не тільки як спеціаліста, а і як особистість. В підсумку з однією компанією з 10, до яких подавала резюме, я доходила до фінальної співбесіди. Це все величезний стрес. Тому важливо кожного дня надсилати резюме знову і знову та продовжувати вчитись, інакше можна розчаруватись у своїх силах і здатись. Це тривало місяць, далі я отримала офер від однієї компанії.

В Кремнієвій долині не потрібні переглядачі контенту

В Кремнієвій долині зібрані найрозумніші розробники світу. Здебільшого вони приїжджають за робочими візами на запрошення компаній. QA-інженерам робочих віз не дають, бо зазвичай професія QA Engineer не задовольняє вимоги міграційної служби щодо надання H1B візи. Цей фах не вимагає вищої освіти в напрямі інформаційних технологій, а тому не вважається особливим. Звичайно, є винятки. Але я жодного разу не зустрічала QA Engineer, який би приїхав сюди за H1B візою.

На тестерів тут попит є, але по вулиці ніхто не бігає і не виловлює їх. Хороші компанії шукають досвідчених спеціалістів. Багато людей, наслухавшись успішних історій, приходять у школи, які навчають тестування, і просто чекають, коли манна небесна звалиться їм на голову. Але це так не працює. Компаніям у Кремнієвій долині не потрібні переглядачі контенту. Легку роботу вони зааутсорсять до Індії або країн пострадянського простору, бо це значно дешевше.

Робота QA-інженера — це не лише тестування кінцевого продукту, а й взаємодія з усією командою на всіх стадіях: від розуміння вимог клієнта, контролю процесу розробки до тестування готового продукту. Передусім, звісно, спеціаліст має бути підкований технічно, добре обізнаний з методологіями QA, SDLC, вміти працювати з Linux/Unix, з базами даних, CSS, HTML, JavaScript, мати хоча б базове розуміння мереж, вміти читати логи та шукати корінь проблеми. А ще дуже важливо бути комунікабельним, активним, розуміти продукт і ринок в цілому, бути гнучким і готовим до постійних змін.

Зважаючи на кількість шкіл, які навчають Quality Assurance в Кремнієвій долині та й загалом по США, розумієш, що попит є. Все залежить від бажання вчитись і здобутих навичок. До прикладу, Apple двічі на рік перед великими релізами набирає величезну кількість тестерів на короткі контракти по два-три місяці для тестування нових продуктів. Я знаю людей, які живуть від контракту до контракту і прекрасно почуваються. Висновок: якщо людина має потрібні навички, постійно вчиться, вдосконалюється, то без проблем знайде роботу. Наприклад, мій процес працевлаштування в Google тривав п’ять днів. Рекрутер сам знайшов моє резюме на Indeed, дуже швидко призначив усі співбесіди, і на п’ятий день я отримала офер.

Немає двобою між автоматизованим і мануальним тестуванням

У кожного напряму своя ніша. Компанії керуються насамперед бізнес-інтересами. Там, де автоматизація є більш економічно вигідною, використовується автоматизація. Але часто вона коштує дуже дорого, а тому не є вигідною в довгостроковій перспективі. На це можуть бути різні причини. Наприклад, продукт часто змінюється або впровадження автоматизації складне. Тому й на мануальних QA завжди буде попит.

У Кремнієвій долині, наприклад, на стажуванні після школи QA в середньому платять $15-25 за годину. Junior Manual QA отримуватиме $30-40 на годину. Senior Manual QA має понад $100 тис. доларів на рік. Найбільша зарплата, яку має один з моїх знайомих мануальних тестувальників, — $75 на годину, що приблизно $150 тис. на рік. Ця людина має 5 років досвіду та працює в каліфорнійському стартапі. Але це рідкість. Здебільшого така зарплата у досвідченого Automation QA. В інших штатах зарплата QA є меншою в середньому на 20-25%. Звісно, з цих сум ще треба заплатити податки 20-30% від доходу.

Зауважу, що середній дохід пересічного американця — близько $50 тис. доларів на рік. Тобто навіть працюючи Manual QA, людина отримує зарплату, яка значно перевищує середній дохід у США. Крім власне заробітної плати, компанії ще надають працівникам пакет бонусів, наприклад, медичне страхування, пенсійні програми, безкоштовне харчування, гроші на навчання, знижки у фітнес-клуби, квитки тощо.

QA дає безмежні можливості

Загалом треба зрозуміти, до чого лежить душа, і рухатись у тому напрямку. Можна стати QA-менеджером, якщо є лідерські задатки, або вивчити якусь мову програмування та обрати Automation. Якщо більше подобається керувати процесом — стати проєктним менеджером. Якщо спілкуватися з клієнтами та ухвалювати рішення щодо продукту — менеджером з продукту. Професія QA — це, мабуть, найпростіший шлях у світ ІТ, який дає безмежні можливості.

До недавнього часу економіка США зростала, тому, звісно, з’являлося і більше позицій. Поступово зростали й заробітні плати. Але в контексті пандемії COVID-19 ситуація змінилась. Після чотирьох тижнів пандемії в США на американському ринку праці стало на 20 мільйонів більше безробітних. Це найбільший показник щодо безробіття з часів Великої депресії. Поки що це не дуже вплинуло на ІТ, але треба розуміти, що ІТ-компанії обслуговують різні види бізнесу, тому це зрештою зачепить і tech-індустрію.

Для тих, хто хоче краще зрозуміти QA, є багато відео на YouTube про навчання, пошук роботи, попит на тестерів. Свого часу ці відео допомогли мені вирішити, куди рухатись. Є навіть курси лекцій. Наприклад, SiliconValleyVoice, Portnovschool, Alexander Hvastovich, Dmitry Shyshkin, JobEasy. Щоб підтягнути навички, я зараз використовую онлайн-курси на Udemy, Coursera, Codeacademy.

Юрій Ситар, Principal QA Engineer в Xevo

Свого часу я працював системним адміністратором у Львівській інспекції Держтехнагляду України. Робота, як то кажуть, не бий лежачого — налагодив інтернет і граєш весь день у Counter-Strike. Випадково я дізнався про професію тестувальника: «ламаєш» програмне забезпечення, а тобі ще й платять за це. Для мене це була виграшна історія. Згодом побачив вакансію в SoftServe: подався, взяли. А за два роки мене захантив GlobalLogic. Там я пропрацював близько 10 років — половину з цього часу в американському офісі компанії в Техасі. Зараз мені 35 років. Загалом в ІТ маю 15 років досвіду. Нині живу в Сієтлі, штат Вашингтон.

Я ніколи не планував переїжджати у США, але тоді GlobalLogic запускав програму релокації. Я не мав ні дітей, ні сім’ї, мене особливо нічого не тримало, а в душі була любов до подорожей. Я подумав: чому ні? Продав машину, розібрався з речами. Мене відправили в Канзас за L-1 візою. Згідно з правилами цієї візи, ти не маєш права працювати в будь-якій іншій компанії в США. Напевно, часто на таких роботах співробітникам не підвищують зарплату, бо знають, що вони й так нікуди не втечуть. Але це не моя історія. Загалом у США я працював у Канзасі, Техасі й нині у Вашингтоні.

Умови дуже залежить від штату, в якому проживаєш. Що більше там компаній, то вищий попит. Проте коли з’являється попит (наприклад, активно набирає людей нова компанія), одразу на ринку бачимо велику пропозицію у вигляді дешевої, некваліфікованої робочої сили. За моїми спостереженнями, тоді пропозиція дуже швидко починає перевищувати попит. Так було нещодавно в Каліфорнії, але це співвідношення змінюється — все залежить від ринку.

Мануальне тестування вмирає, а автоматизатори потрібні не всюди

Кажуть, що мануальне тестування вмирає — так воно і є. Прикро, коли говорять, що це не так. Світ автоматизується. Це простіше, дешевше і швидше. І це логічний крок в еволюції тестування програмного забезпечення. На відміну від України, в США це вже досить критично. Міфом, на мій погляд, є й те, що у світі потрібні лише автоматизатори. Це не зовсім так. Я зауважив, що за останні роки в США на Glassdoor чи LinkedIn мало шукають QA Automation. Шукають SDET — Software Developer Engineer in Test, тобто розробників, які можуть тестувати. SDET мають таку ж зарплату, як і розробники.

У нашій компанії більшість фахівців раніше працювали в Microsoft і Amazon. Зі свого досвіду вони розповідають, що давно в глобальних компаніях розробник зобов’язаний тестувати власний код і віддати його тестувальникам на final user testing. Так само в моїй компанії. Коли я працював в Україні, девелопери віддавали білди, які могли навіть не запускатись. За таке в США звільняють одразу, це вважають безвідповідальною поведінкою.

Різниця між США та Україною в тому, що тут беруть людей за практичний досвід і вміння. Тобто потрібні конкретні приклади проєктів. А в Україні, на мій погляд, — за теорію. Підучився, склав кілька сертифікацій — усе, ти крутий.

Аби знати, що вчити, потрібно розуміти, що відбувалось 10 років тому

Mobile testing — популярний напрям. Дуже цінують DevOps і людей із досвідом в хмарних технологіях. Зараз в ІТ все йде в хмару, особливо після пандемії коронавірусу. Аби зрозуміти, що буде в тренді, треба подивитись, що відбувалось 10 років тому і що є нині трендом. Наприклад, у нас були телефони, й ми використовували їх лише для дзвінків. Нині ж телефон означає все — від банкінгу до фотомистецтва. Або машина. Донедавна вона була просто засобом пересування, а з виходом «Тесли» всі зрозуміли, що машина може бути розумною. Колись усі хотіли Ferrari з двигуном w12, а зараз машину з автопілотом. Бо поки вона сама їхатиме, людина може дивитись Netflix, бавитись в ігри чи проводити конференцію в Zoom. Таким чином у користувачів з’являється бачення того, що вони хочуть у майбутньому.

На мою думку, ринки майбутнього — це Automotive, індустрія розваг, хмарні сервіси, Data Science та AI. Це те, без чого неможливо уявити світ. Тому тестувальникам потрібно зробити ставку на вивчення таких мов програмування, як C++, Java, C#, Python.

Як досягати мети? Наприклад, тобі подобається DevOps, почни вчити AWS, стань фахівцем в Amazon Cloud. Потрібно не просто взяти онлайн-курс, а зробити щось на практиці. Тільки коли намагаєшся розв’язувати якусь проблему, знання залишаються назавжди. Основне — вибрати свій напрямок і рухатись у ньому. Знаю людину, яка робила девайси, купувала на Amazon Raspberry Pi, щось з ним робила і за два роки вже влаштувалася у Samsung. Це результат. Просто заробити гроші — завжди можна. Але щоб зростати, треба шукати можливості.

Зарплати залежать від штату, це стосується не лише ІТ. Для QA найменше — це $50 тисяч на рік. У Каліфорнії середня зарплата QA — $120 тисяч на рік.

Якщо ти тут протримався рік — це добре

Коли я переїхав у США, розпочався найважчий період у моєму житті. Люди думають, що ти щодня вештаєшся по кафешках, купаєшся на пляжах Каліфорнії. Насправді все інакше: ти сидиш і працюєш день і ніч. Це ще одна кардинальна різниця між США та Україною. В Україні це відбувається так: швиденько закінчив роботу, пішов з дівчиною в центрі десь посидіти. І так щодня. Тут, у США, робочий день з 8 до 17, але це в працівників McDonald’s і сфери обслуговування загалом. Тестувальники та всі інші, хто хоче чогось досягти та має роботу в хороших компаніях, працюють, по суті, ненормовано.

Понад те, через наплив дешевої робочої сили з Індії та Китаю тут дуже конкурентний ринок праці й не так легко одразу знайти роботу. Ти мусиш мати хороший досвід і приносити компанії додаткову цінність. На пошту надходять повідомлення з 5 ранку. Коли йдеш у відпустку, береш із собою лептоп, це навіть не обговорюється. Пригадую, ми відпочивали з дружиною у Вегасі. Восьма ранку, я кажу дружині й дітям, щоб бігли в басейн, а сам обіцяю скоро підійти після невеличкого мітингу. Я звільнився в обід. І в такому режимі минула вся моя відпустка. Зважаючи на досвід друзів, якщо ти тут протримався рік — це добре. Одна пара казала, що тут не має друзів, сумує за родиною. Іншим не подобалась робота, яку вони виконували. Є багато причин поїхати звідси.

Одного разу я приїхав до Львова у відпустку та зустрівся з колегами з GlobalLogic. Вони казали: «Юро, чому ти не хочеш вертатись? Працюєш там за смішні гроші». А це так і є. В Україні ти заробляєш не так багато порівняно із США, але купівельна спроможність, очевидно, набагато більша. Якщо в Україні ти платиш здебільшого 5% податку, то в США це близько 30%. За $1000 у Львові ти орендуєш непогану квартиру. В Каліфорнії $3-4 тисячі коштуватиме кімната. Мій львівський друг — проєктний менеджер, він уже купив дві квартири, збирає на третю. За своїми можливостями він заробляє більше, ніж я, і має рацію, кажучи, що в Україні я собі більше дозволю. Але чомусь мені ніколи не хотілось повертатись. У Штатах важко, але щось у цьому є. Я не впевнений, що можу пояснити. Ймовірно, це розуміння великої перспективи.

Пам’ятаю, у Львові з друзями намагались створювати стартапи. Через бюрократію це було так важко. А тут робиться все по кліку. Хочеш бути підприємцем — підписав два папірці, хочеш відкрити магазин — ось ліцензія онлайн. Така можливість підкупляє.

Богдан Вовк, Senior QA Analyst в MentorMate

Я працюю у сфері забезпечення якості програмних продуктів понад 5 років. З них 4 роки прожив у США. Все почалось 2014-го. Мені було 22, і я вчився в Київському політехнічному інституті на факультеті електроніки, а паралельно працював інженером з обслуговування АТМ й інших банківських програмних продуктів. Я вирішив спробувати себе в тестуванні за рекомендацією одногрупника, який у той час влаштувався інтерном в компанію Cogniance. З того часу і працюю у сфері.

Я не планував переїжджати в США. Але одного дня моя дружина виграла грін-кард. А оскільки вона діє на всю сім’ю, так і почалась моя американська історія. Туди я їхав передусім для життя, а не через кар’єру. На той час я ще працював віддалено в одній з продуктових компаній України. Процес пошуку роботи в США зайняв 6 місяців. Шукав сам. Це були звичайні сайти з пошуку роботи, наприклад, Monster.com. Відгуків я там бачив мало, а роботодавці дуже рідко відписували. Тому перейшов на LinkedIn, він працює в цьому плані набагато краще.

Роботу варто шукати через рекрутерські агентства

На мій погляд, це найоптимальніший спосіб. Ти спілкуєшся з професіоналом, який може тебе представити для компанії найкращим чином. Крім того, в агентств є бази вакансій, а тому вони точніше підбирають те, що потрібно саме тобі. Я працював із сервісом Talener Technology Staffing і приватними рекрутерами. Як відбувається процес? Ти приходиш до них, далі — ознайомче інтерв’ю. Там перевіряють знання, на що ти розраховуєш та інше. Відтак пропонують вакансії і після вибору зводять тебе з компанією. Для шукачів роботи це безкоштовно. Якщо тебе врешті-решт наймають, роботодавець сплачує комісію рекрутерам.

Я працював тестувальником у стартапі (у сфері оптимізації ресторанної індустрії). Я не був співзасновником, але мав частку акцій. Ми продали стартап півтора року тому. Після цього я вирішив зробити перерву у кар’єрі, щоб зрозуміти, чого хочу. Тому наступний рік подорожував світом. Кілька місяців тому повернувся в Україну і працюю віддалено з компанією MentorMate, яка розробляє програмне забезпечення. Основні офіси в Болгарії, частина в Штатах.

У США за рік до від’їзду я також викладав на курсах QA. Почалось усе так: якось я наштовхнувся на курси для інженерів-мігрантів. Це була програма перекваліфікації українських, польських QA чи з інших країн для американського ринку. Так курси себе позиціонували, хоча специфіка викладання чи матеріали ніяк не відрізнялись від того, як це відбувається на інших курсах. Але на ці могли потрапити лише мігранти. Курси були при Університеті Купера (The Cooper Union for the Advancement of Science and Art) у штаті Нью-Йорк. До речі, державні. Таких програм є багато по всій країні.

Я подумав, що було б чудово ділитись своїм досвідом з іншими й допомагати їм адаптуватись. Спочатку хотів волонтерити асистентом викладача. Мене взяли. Згодом один зі знайомих викладачів запитав, чи не хочу я сам спробувати себе в ролі ментора, але вже в приватних курсах, тобто від компанії. Я погодився. У нас були два різних класи. Перший — мануальне тестування. Там я викладав основи, частково торкались вступу до автоматизації: що це таке й куди можна розвиватись. Другий клас — з автоматизації з використанням технічного стека Selenium WebDriver + Java, що є популярним на ринку.

Головна помилка — неправильний вибір професії

Головна помилка, яку робили слухачі курсів, полягала не в знаннях чи навичках, а банально в хибному виборі професії. На хайпі низького порогу входу в ІТ люди переоцінюють свої можливості. З мого досвіду, людина або може працювати в ІТ, або не може. Здається, це очевидно. Після спілкування, вивчення основ тестування одразу можна сказати, що з того вийде.

Основна риса характеру, яка потрібна, щоб працювати в цій сфері — допитливість. Чимало людей, учасників курсів, думали, що швиденько пройдуть це навчання й одразу підуть працювати за великі гроші. Але реальність не зовсім така. Потрібно постійно розвиватись і бути зацікавленим у тому, що робиш.

Зарплата в США — це дуже індивідуальна річ, яка залежить більше від людини, яка шукає роботу, її знань і навичок, ніж від компанії. Стеля зарплат у мануальному тестуванні — близько $95 тисяч, Junior Automation QA отримує від $90-110 тисяч і до $200-250 тисяч, наприклад, у Google.

Я не вважаю, що тестувальники мають малі перспективи. Якщо взяти за приклад Google, Facebook, то найбільш оплачувана посада у сфері розробки ПЗ — це SDET.

Як розвиватися в професії, якщо ви вже в IT? Тестувальник — це багатофункціональна роль. Хороший тест-інженер має знати весь продукт на рівні бізнес-аналітика, програміста, в деяких випадках може навіть писати код чи брати на себе відповідальність за весь процес. Тому є варіант рухатись у бізнес-аналітику, розробку або поєднувати це. Або розвиватися в QA надалі і йти в менеджмент, стати тімлідом чи QA-лідом. Шляхів багато.

Їхати чи не їхати в США? Одне я засвоїв точно: якщо ти себе не можеш знайти, важко буде в будь-якій країні. Не потрібно шукати відповіді в зовнішніх факторах. Якщо є бажання, можна розвиватись на будь-якому ринку.

Джерело