У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорили питання функціонування госпіталів ветеранів війни
Народні депутати України — члени Комітету в порядку контролю розглянули заходи, які вживаються щодо забезпечення належного функціонування госпіталів ветеранів війни та удосконалення надання медичних послуг ветеранам війни. Були заслухані виступи представників Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів, Збройних Сил України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ, Національної служби здоров’я України. Про це повідомляє Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Розгляд контрольного питання відбувся під головуванням Першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка. «Питання функціонування госпіталів ветеранів війни, надання медичних послуг ветеранам війни залишається актуальним та потребує детального обговорення, — зауважив пан Цимбалюк. — Важливо насамперед встановити, як працюють госпіталі війни і інші військові медичні заклади в період воєнного стану, проблеми, які виникають в їх роботі і пропозиції щодо вироблення єдиної державної політики в цьому напрямку в післявоєнний період після нашої Перемоги».
У своїх виступах представники Уряду звітували про діяльність підвідомчих реабілітаційних центрів та власні/міжвідомчі напрацювання в сфері реабілітації.
Першим було заслухано виступ радниці Міністра соціальної політики Олени Кульчицької, яка наголосила на підтримці Міністерством ініціатив Міністерства охорони здоров’я по впровадженню мультидисциплінарного підходу в процес реабілітації громадян як з числа цивільних осіб, так і з числа військових. Так, в одному з підвідомчих центрів комплексної реабілітації Міністерства соціальної політики діє 2 мультидисциплінарні реабілітаційні команди, до роботи якої залучено 5 соціальних працівників. «Надається повний спектр послуг реабілітації і стаціонарно, і амбулаторно. В закладі працює також ВЛК, яка надає відповідні висновки щодо необхідності продовжити реабілітацію чи в протезуванні, — повідомила Радниця Міністра соціальної політики. — Наразі відбувається побудова інформаційних обмінів між електронною системою охорони здоров’я, „реабілітаційним модулем“ і Єдиними інформаційними системами соціальної сфери, зокрема, централізованим банком даних з проблем інвалідності. Це спростить та прискорить документообіг щодо надання та фінансування відповідних послуг».
За словами пані Кульчицької, серед пріоритетів Міністерства соціальної політики в сфері реабілітації — зміна системи оцінки функціонування людини та перехід системи на Міжнародну класифікацію функціонування. «В цій частині у нас ще багато роботи. Що стосується домену соціальної сфери, потрібно напрацювати перехід, щоб він був комфортний і легкий для соціальних працівників, працівників мультидисциплінарних і реабілітаційних команд, а також для пацієнтів», — резюмувала Радниця Міністра соціальної політики Олена Кульчицька.
Окремо народні депутати України — члени Комітету обговорили можливості надання соціальних послуг в громадах за рахунок Державного бюджету. Відповідний проект Закону вже обговорюється в Кабінеті Міністрів України. По досягненню узгодженої позиції міністерств, законопроект буде внесено на розгляд Верховної Ради України.
Народний депутат України Юлія Тимошенко звернула увагу учасників засідання Комітету на проблему неналежного стану низки військових госпіталів та потребу цих установ в ремонтних роботах. Також зазначалося про потребу районних лікарень в «реабілітаційних пакетах» Національної служби здоров’я України.
В свою чергу Перший заступник Міністра охорони здоров’я Сергій Дубров відзначив, що ті заклади охорони здоров’я, які укладають договори з Національною службою здоров’я України, є фінансово-спроможними. «Вони розвиваються, в цих закладах проводяться закупівля обладнання та ремонти, — повідомив пан Дубров. — Маємо доволі великі залишки, які перевищують 150 мільйонів на рахунках закладів».
Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак також запевнила учасників зібрання, що коштів, які сплачує НСЗУ за медичне обслуговування в госпіталях ветеранів війни, достатньо для забезпечення безоплатного надання медичних послуг, виплати заробітної плати лікарям та медичним працівникам, а також для розвитку відповідних закладів. «У 2023 році ми значно підняли тарифи на реабілітацію. Наразі за стаціонарну комплексну реабілітацію однієї людини ми готові сплачувати 33 600 гривень в місяць, якщо, звісно, заклад відповідає певним умовам. Це і наявність міждисциплінарної команди, спеціальне обладнання, дотримання вимог і стандартів при відновленні людини», — зауважила пані Гусак.
В той же час низка госпіталів ветеранів війни перебувають на територіях ведення активних бойових дій. А відтак окремі послуги та довготривале лікування у таких закладах, зважаючи на безпекові умови, не можуть бути надані. «Відповідним закладам Запорізької та Херсонської областей ми запропонували законтрактуватися за спеціальним пакетом, який дає можливість їм зберегти обсяг фінансування на рівні минулого року, — повідомила Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. — Це дає можливість зберегти кадровий потенціал для надання медичної допомоги в майбутньому».
Учасники засідання відзначили високу ефективність державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій, яку реалізує НСЗУ. «Завдяки системі надання „пакетів послуг“, що підлягають оплаті НСЗУ, лікарні почали себе нормально почувати. Вони мають ремонти на належний рівень надання послуг», — відзначила народний депутат України — член Комітету Тетяна Циба.
Повертаючись до виступів представників Уряду, то Перший заступник Міністра охорони здоров’я Сергій Дубров повідомив, що станом на 07 квітня 2023 року штат 25 підвідомчих госпіталів ветеранів війни нараховує 3 тисячі медичних працівників. «Госпіталі знаходяться на балансах місцевих рад. Два — на балансі Міністерства. Госпіталі ветеранів війни контрактуються на загальних підставах, відповідно до пакетів надання медичної допомоги, яким вони відповідають, — зазначив пан Дубров. — До топ-3 пакетів надання медичної допомоги в 2023 році входить реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах. Ми розуміємо про необхідність розширення психологічної та реабілітаційної допомоги саме ветеранам війни».
У Міністерстві охорони здоров’я також наголосили на розширенні програми «Доступні ліки», яка дає можливість кожному українцю, зокрема, ветерану війни, отримати низку лікарських засобів безкоштовно або за невелику оплату. Наразі в переліку програми — 486 медичних препаратів. «Зараз напрацьовуємо забезпечення для паліативних пацієнтів наркотичних анальгетиків. В другій половині цього року будуть запроваджені такі наркотичні анальгетики, як фентанілові пластирі та смужки», — резюмував Сергій Дубров.
В свою чергу у Міністерстві у справах ветеранів повідомили про бажання взяти на себе відповідальність за забезпечення ветеранів війни психологічною допомогою. За словами заступниці Міністерства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тетяни Калити, Міністерство має окреме бюджетне фінансування на психологічну допомогу. «Просимо МОЗ розблокувати нам можливість її надавати. Ми готові попрацювати, щоб це не вкладалося в ваш пакет», — зазначила пані Калита, нагадавши про існуючий в Міністерстві реєстр надавачів психологічної допомоги.
З виступу заступниці Міністра внутрішніх справ Катерини Павліченко стало відомо, що до сфери відання цього Міністерства належать 36 закладів, що надають комплекс профілактичних, лікувальних, оздоровчих та реабілітаційних заходів як для ветеранів війни, так і для ветеранів системи МВС, учасників бойових дій, військовослужбовців та певних пільгових категорій та членів їх родин. Крім того, в системі Міністерства діє 8 медичних реабілітаційних центрів. На жаль, низка закладів не функціонує через тимчасову окупацію, пошкодження або замінування. «З 24 лютого 2022 року в закладах охорони здоров’я МВС стаціонарне лікування пройшло вже більше 6 тисяч поранених, амбулаторне лікування — більше 2 тисяч поранених, — розповіла пані Павліченко. — Також в цих закладах діє ВЛК, надається медико-психологічна реабілітація. Напрацьовані окремі протоколи роботи з певними категоріями наших працівників, зокрема, таких, які звільнені з полону». МВС разом з МОЗ систематично реалізовують заходи щодо направлення поранених на лікування та протезування за кордон.
Щодо питання оптимізації процесів військово-лікарської експертизи та реформування системи медико-соціальної експертизи висловилася заступниця Міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.
Пані Карчевич розповіла про спільні напрацювання Міноборони, МОЗ, Мінцифри, Мінветеранів та експертів щодо зміни процесу проходження ВЛК, зокрема, в частині цифровізації процесів та організаційно-ресурсних питань. «Враховуючи зростання навантаження на ВЛК, мережа комісій розширюється, в тому числі за рахунок створення додаткових гарнізонних ВЛК та залучення цивільних закладів охорони здоров’я», — повідомляють в Міністерстві охорони здоров’я України. В планах урядовців — запровадження електронного документообігу між військовими частинами та військовими госпіталями, а також електронної черги у ВЛК. Окремо напрацьовується порядок інформування військовослужбовців щодо алгоритму дій в процесі проходження ВЛК, а також наявних у них прав та гарантій, відповідно до законодавства.
Нагадаємо, що 11 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу два законопроекти, які стосуються роботи ВЛК, а саме:
проект Закону України про внесення змін до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо роботи військово-лікарських комісій);
проект Закону України про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану.
«З початку повномасштабної агресії воюють не тільки Збройні Сили України, воює держава Україна. Дякую всім міністерствам, які залучені до надання медичної допомоги військовослужбовцям. Наразі міжвідомча співпраця досить плідна», — наголосила командувач Медичних сил Збройних Сил України, генерал-майор медичної служби Тетяна Остащенко.
За підсумками заходу Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк подякував виступаючим за доповіді, висловивши при цьому жаль з приводу відсутності єдиного відомства, яке відповідало б за державну політику щодо функціонування ветеранських госпіталів та володіло вичерпною інформацією з того чи іншого питання в цій сфері. «Тому чекаємо письмових пропозицій щодо удосконалення державної політики у сфері діяльності госпіталів та реформування системи управління госпіталями ветеранів війни», — резюмував пан Цимбалюк.
Переглядів: 448
