У Делятині мешканці продовжують бунтувати проти встановлення вишки

Нещодавно у Делятині місцеві мешканці збунтувалися проти оператора мобільного зв’язку lifecell. Кажуть, компанія хоче встановити в селищі обладнання, яке буде опромінювати їх та їхніх дітей. Натомість представники lifecell терпляче переконують, що не хочуть нікому шкодити, а навпаки – прагнуть покращити людям зв’язок.

Ні за які гроші

Ще в липні цього року третій за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні lifecell вирішив встановити у Делятині базову станцію. Підібрали для цього три локації на вибір: на трубі котельні поруч з Делятинським навчально-виховним комплексом на вулиці 16 Липня, 113, на трубі котельні поруч з селищною радою або на даху універмагу на вулиці 16 Липня, 299 Б. Найкраще місце мешканцям запропонували визначити самим на громадських слуханнях. Призначили їх на 13 жовтня. З восьми тисяч делятинців на слухання прийшло 38 людей. З них 32 мали право голосу і всі вони проголосували… проти встановлення мобільного обладнання.

До думки громади депутати в Делятині прислухаються, тож 1 листопада на сесії вирішили: «Відмовити у встановленні обладнання мобільного зв’язку на території селища».

За словами селищного голови Делятина Богдана Климчука, після рішення сесії компанія вирішила піти іншим шляхом – уклала договір з приватним підприємцем про встановлення станції на його землі.

«Люди повстали, бо десь п’ять років тому там уже стояла вишка іншого оператора і громада добилася, аби її забрали, – розповідає Климчук. – Казали, що багато жителів почали онкологією хворіти, але то ще питання – чи то від вишки, чи ні. Це вже не нам судити. Але тепер, на тому самому місці, lifecell без погодження селищної ради хоче поставити своє обладнання. І хоча то приватна територія, але треба радитися з органами влади. Я ж обраний людьми і в будь-якому випадку буду їх підтримувати».

Що базова станція може стати додатковим джерелом радіації та причиною тяжких захворювань вважає і місцева жителька Мирослава Сова.

«Вони хочуть ставити ту вишку за 50 метрів від моїх вікон! – дуже емоційно розповідає жінка. – Я не хочу мати опромінення і мої діти теж. У нас, в Делятині, нема такої сім’ї, де б не було онкохворих. У нас є зв’язок. А вони, як хочуть робити бізнес, то най ставлять вишку на якійсь горі, де не живуть люди, – прошу дуже. Або най представники «лайфу» ставлять вишку на рівні 50 метрів від вікон, де живуть їхні діти, де сплять їхні діти. Я не хочу навіть про це говорити, навіть не хочу про це чути. Ми цього ніколи не дозволимо! Ніколи! Ні за які гроші здоров’я не продається».

Аргументів не сприймають

Ні на громадських слуханнях, ні на сесії селищної ради фахівців від компанії lifecell не було. За словами представника дирекції мобільної мережі Олексія Кульбача, їх просто не запросили. А ще розповідає, проблема з якістю зв’язку у Делятині доволі давня. Мовляв, це єдиний населений пункт на дорозі національного значення Н 09, де немає нормального покриття. І базова станція могла б цю проб­лему вирішити.

«Для встановлення обладнання нам потрібно було знайти локації, які б відповідали технічним вимогам, – говорить Кульбач. – Ми зупинилися на промисловій зоні. Позаяк об’єкти, які ми обрали, є комунальною власністю, то звернулися із заявою до селищної ради із проханням надати їх в оренду. Ну, а вже після того, як нам відмовили, то знайшли четвертий об’єкт – деревообробну фабрику. На її території є металева труба, яка нам підійшла для розміщення базової станції. Ми уклали договір з власниками підприємства, після чого був розроблений проєкт і проведені спеціальні дослідження».

А вже коли працівники компанії lifecell взялися за монтаж станції, то на підприємство прийшли обурені делятинці. «Вони погрожували власнику фабрики, нашим хлопцям і ми були змушені призупинити роботи», – каже Олексій Кульбач.

Після того випадку Кульбач приїхав на засідання виконкому, аби пояснити, що жодної шкоди від встановлення обладнання не буде, але в нього нічого не вийшло.

«Хоча працівники виконкому розуміють необхідність забезпечення якісним зв’язком, вони не можуть вплинути на думку мешканців, які категорично проти, і, на жаль, не сприймають ніяких аргументів, – каже представник оператора. – Зараз ми не знаємо, як діяти далі. Самостійно переконати людей ми не можемо. І там дуже складний рельєф, тому забезпечити покриття на всій території селища буде дуже складно. Ставити станцію деінде не має сенсу – вона просто буде не пот­рібною. Взагалі, аби забезпечити справді якісний зв’язок, у Делятині треба ставити дві, а то й три базові станції».

За словами Олексія Кульбача, наразі компанія lifecell має договірні відносини з підприємцем і розроблену згідно з законодавством проєктну документацію. Тобто має всі законні підстави, аби продовжити роботи. Єдина проблема – переконати місцевих, що станція нікому не зашкодить.

До речі, в Україні санітарні норми щодо розміщення базових станцій мобільного зв’язку значно жорсткіші, ніж у Європі чи Америці. Так, за санітарними нормами України, гранично допустимий рівень електромагнітного випромінювання для базових станцій становить 10 мкВт / см². Для порівняння, у Словенії та Німеччині – 100 мкВт / см², у США – 1000 мкВт / см².

Під час розробки робочого проєкту фахівці роблять розрахунок впливу на навколишнє середовище, яким встановлюється зона обмеження забудови, якщо це необхідно, та надають висновок – чи має конкретна базова станція негативний вплив на життя і здоров’я людей. Мало того, вже після запуску станції проводяться дослідження електромагнітного поля, про що складається протокол. І на сьогодні держава скасувала монополію на проведення таких замірів лише державними установами. Їх можуть робити і приватні структури, які мають відповідну ліцензію – на замовлення будь-кого із громадян України. Тому насправді побоювання є безпідставними – кожен може самостійно перевірити дотримання норм.

«Досі перевищень гранично допустимого рівня щільності потоку електромагнітної енергії на території області від базових станцій не фіксувалось», – повідомили «Репортеру» в Івано-Франківському обласному лабораторному центрі.

Фактор самонавіювання

Шукаючи інформацію про вплив базових станцій на здоров’я, ми натрапили на цікаве дослідження вчених з Ессекського університету (Англія). Вони проводили експеримент на 56 добровольцях, які скаржилися на погане самопочуття. У більшості з них поряд із будинками знаходилися базові станції. Під час дослідження з’ясувалося, що «скаржники» не можуть чітко визначити, працює чи не працює в конкретний момент передавач базової станції.

Коли автори експерименту говорили їм, що передавач увімк­нений, респонденти відразу починали помічати в себе різні симптоми: одні – головний біль, інші – нудоту, дехто казав, що погіршився зір. Але насправді передавач залишався вимкненим.

Інколи вчені робили вигляд, що вимикають базову станцію, і тоді всі симптоми у волонтерів відразу зникали. Відтак вчені зробили висновок – проблема впливу елект­ромагнітного випромінювання на здоров’я населення має здебільшого психологічний характер.

Також дослідження щодо виникнення раку через радіочастотні передавачі вже понад 25 років проводить Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Однак жодних підтверджень цьому так і не знайшли. В інформаційному бюлетені «Електромагнітні поля та охорона громадського здоров’я. Базові станції і бездротові технології» ВООЗ повідомляє:

«Враховуючи дуже низький рівень впливу та отримані на сьогоднішній день результати досліджень, можна вважати, що нема будь-яких переконливих наукових даних, які свідчать, що малоінтенсивне електро­магнітне випромінювання від базових станцій мобільного стільникового зв’язку та бездротових мереж призводить до негативних наслідків для здоров’я людини».

Водночас до основних факторів ризику розвитку раку відносять: інфекції, ожиріння, зловживання алкоголем, тютюнопаління та взаємодію з канцерогенами…

Ото і вся історія. Репортер має величезний сумнів, що стаття у ЗМІ переконає, наприклад, Мирославу Сову в тому, що базова станція мобільного оператора не може зашкодити ні їй, ні дітям. Що нездоровий спосіб життя значно небезпечніший. Хіба коли нинішня українська влада виконає свої передвиборчі обіцянки, й держава справді опиниться «у смартфоні», а Делятин десь збоку, тоді людям таки доведеться корегувати свої переконання.