Прикмети і забобони про прання: який період дня для цього заняття вважається найкращим

Чому увечері не варто затівати прання.

Одяг раніше прикрашали різними орнаментами, спеціальними вишивками, вона виконувала не тільки основну функцію, але й відігравала роль оберегу від злих сил і чаклунства. Темний час доби вважався нечистим, небезпечним, тому відносно багатьох дій у цей період часу існує безліч прикмет. В тому числі і про прання.

Прання перед сном

На Русі ніч вважалася небезпечним часом, коли прокидається нечиста сила. Тому білизну на ніч прибирали і прати її перед сном не рекомендувалося, адже тоді до наступу темряви вона просто не висохне. Наші предки вважали, що одяг і постільні приналежності, які сушаться вночі, вбирають в себе негатив, на них чіпляється негативна енергетика. Крім того, на речі, залишені у дворі до ранку, легко наслати нівечення.

Негативно ставилися і до місячного світла. Вважалося, що одяг, висушений під ним, буде притягувати невдачі, хвороби і божевілля. У той час як тканина, що ввібрала в себе сонячне світло, навпаки, буде зцілювати і зігрівати свого власника.

Часто господині заготовляли воду для прання заздалегідь. У воді, яка простояла ніч у будинку допускалося прати речі тільки дорослих членів сім’ї. Для дитячого ж одягу годилася тільки свіжа вода, оскільки вона більш “чиста”.

Кращий час для прання

На ніч прати категорично заборонялося, проте і ранній ранок для цього заняття теж вважався недоречним. Прикмета свідчить, що той, хто починає день з прання — змиє з себе удачу. Оптимальний час для цієї процедури — перед обідом.

Важливе значення мав і день тижня, у який планується прання. Згідно з повір’ям — прати в Понеділок — весь тиждень потім сушити. У Вівторок — накликати біду. Прання у Четвер — до втрати авторитету в суспільстві, у П’ятницю — нейтрально, за необхідності. У Суботу полоскати білизну — доля нечупари. Найбільш вдалим днем для прання наші предки вважали Середу.

На свята, особливо на Новий рік, прати білизну категорично заборонялося. Такий вчинок, згідно з забобонами, погрожував невдачами, втратою грошей, в деяких випадках навіть смертю близьких.

Прикмети про прання

Прикмети існують у всіх народів з давньою культурою, і, як правило, всі вони схожі між собою. Це стосується і повір’їв, пов’язаних з пранням.

Здавна одяг поділяли на робочий і святковий, його носили строго в спеціальні дні і прали обов’язково окремо. Також розділяли чоловічий і жіночий одяг, дитячі речі теж було заведено відокремлювати від дорослих. Прикмета свідчить, що перемішування деталей гардеробу членів сім’ї при пранні загрожує невдачами, оскільки змішується енергетика і порушується гармонія.

Незаміжнім не рекомендувалося займатися пранням, або робити це дуже акуратно. Вода, яка розплескалася, калюжі — обіцяли дівчині чоловіка-п’яницю в майбутньому.

Воду після прання виливали строго в певне місце, оскільки вона вважалася негативною. Виливати помиї на дорогу вважалося неприпустимим, за це могли звинуватити в чаклунстві.

Прання у новорічні свята і Різдво вважалося великим гріхом, прикмета свідчить, що прати у свята — до поховання когось з рідних.

Знайти одяг вивернутий навиворіт після прання — хороша прикмета. Повір’я говорить про те, що така річ буде захищати свого власника, поки він буде її носити.

Якщо в родині хтось помер, то речі покійного необхідно перепрати як можна швидше, інакше він буде страждати в потойбічному світі.

Сприятливим для сімейного життя вважалося те, коли дружина пере вручну одяг чоловіка. Таке дійство мало характер ритуалу і надавало приворотний вплив на чоловіка. Наші предки вірили, що після такого обряду чоловік не стане гуляти.

Якщо чоловік все ж виявився недбайливим, то його речі несли до струмка і прали там 3 рази, вимовляючи спеціальні замовляння.

Вірити чи не вірити в прикмети — кожен вирішує для себе сам. Проте, всі вони виникли не на порожньому місці і формувалися століттями. Можливо, взаємозв’язок між тими чи іншими подіями не очевидний на перший погляд, але при детальнішому їх розгляді, можна виявити. Прикмети — відмінний спосіб жити в гармонії зі своїм будинком і бути частиною культури нашого народу.

Джерело