Прикарпатський боєць з позивним “Панда” понад десять років захищає Україну від загарбників
Понад 10 років він дуже рідко буває на Малій Батьківщині, адже захищає Велику Україну на фронтах російсько-української війни.
Пише Голос-Інфо з посиланням на Оперативне командування “Захід”
У “Панди” в цивільному житті було все, як і в усіх інших мирних українців.Рідний дім, школа, потім коледж програмування, Інститут дизайну в м. Івано-Франківську.
Все змінилося, коли перші путінську “зелені чоловічки” своїми брудними чобітьми почали занапащувати нашу Вітчизну. Вже у серпні 2014 року він пішов в армію, спочатку потрапив у піхотний підрозділ, тож набув достатній досвід боротьби з російськими окупантами.
А після повномасштабного вторгнення ворога на посаді головного сержанта медроти “едельвейсів” особливо чітко усвідомив у цьому вкрай важливому підрозділі: потрібно постійно вдосконалюватися.
“Враховуючи, що в нас просто офігенний колектив, який іде назустріч будь-якій розумній ініціативі, то це було просто. Тобі все покажуть, розкажуть, навчать”, – переконаний.
В цьому також немала заслуга командира медроти з позивним “Птаха”, військових медиків “Страйкера”, “Консула”, “Паляниці” та інших. Вони представляють, здебільшого, захілноукраїнські території, а загалом усю країну.
“Панда” пригадує один із епізодів:
“Приїхали ми в ту Пісківку. Темрява. Ми на фарах. А в сусідньому кварталі, виявляється, вже пі**ри стріляють, йде запеклий стрілецький бій. Усі фіг***ться, крики… Знайшли ми наших хлопців, хоч і без зв’язку, вивезли. Зараз інша ситуація: будь-що сталося, і одразу “Альо! ”.
Щоправда, побратими жартома додають: от якби ще на всіх машинах старлінкибули, то тоді справді все б працювало, як швейцарський годинник.
Чи потрібно “підсвічувати” тему надання медичної допомоги пораненим?
“Панда” переконаний:
“Дуже важливі речі, які ми тут робимо, якщо їх не показувати українцям, то люди нічого і не знатимуть. Як казав мій дуже добрий товариш, люди сприймають бойовий контент по-різному. І це цілком природньо. А от медичний контент вони сприймають завжди позитивно, бо з власного досвіду знають: порізав пальчика, замотали бинтом, і буде тобі щастя. І хоча на війні зовсім інші ушкодження, тему порятунку життя та здоров’я військовослужбовців цивільне населення, і військові також, сприймають добре. Тому медійність і матеріали в соцмережах на всі теми, які корисні для Сил оборони України, потрібні і важливі!”.
А ще в головного сержанта є захоплення: любить фотографувати. На війні це хобі напряму залежить від ситуації. І – від натхнення. Колись, можливо, зробить персональну виставку. Хоча визнання вже є: недавно був міжнародний конкурс репортерського фото. Гран-прі Андрій Гусак не здобув, але перемогу в номінації на тему російського вторгнення в Україну виборов.
“Коли є хобі, це кльово. Бо ти починаєш працювати і мислити по-іншому, творчо. Є речі, які надихають. Є речі, які пригнічують. Але коли ти служиш упідрозділі разом з людьми, крутість яких просто зашкалює, ти розумієш, що є кому Україну обороняти, і є кому, де і чим допомогти бійцям, коли вони цього потребують!”, – говорить “Панда”.
І додає:
“Мій побратим Олег правильно каже: “Якщо працюєш, то працюй на Українську Перемогу. І якщо навіть лежиш, то лежи, але головою в сторону Бахмута!”.
Головний сержант медроти вірить у Перемогу, робить для її досягнення все, що від нього залежить. Йому є куди повертатися, є до кого і є для чого. Хоча мама не дочекалася (померла у 2022 році), вдома у нього батько, дружина і двоє доньок. Тож на фронті бійці–“едельвейси” зараз насамперед для того, щоб цивільні люди могли реалізувати свій потенціал, у першу чергу, також в ім’я Перемоги.
Фото відділення комунікацій 10 Окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” та з особистого архіву “Панди”.
Переглядів: 460
