Прикарпатець, який вкрав вживані кросівки, відсидить понад чотири роки

Тлумацький районний суд виніс вирок щодо уродженця с.Пужників, який викрав продукти харчування у приватному господарстві.

Про це пише Голос-Інфо з посиланням на Галичину.

Обвинувачений – раніше судимий за корисливі злочини, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив кримінальне правопорушення.

3 квітня 2021 року близько 05:30 обвинувачений, з метою вчинення крадіжки чужого майна, підійшов до господарства, таємно викрав пару чоловічих кросівок із надписом «Sandic», бувших у вжитку, вартістю 475,0 грн., дві банки ємністю 1 л із свинячим паштетом, вартістю 80,0 грн. за 1 банку, одну банку ємністю 1 л з свинячою тушонкою, вартістю 100,0 грн. та одну банку ємністю 3 л із консервованими помідорами, вартістю 110,0 грн., які поскладав у поліетиленовий пакет.

Після цього, обвинувачений вийшов із приміщення підвалу будинку, де його дії було помічено потерпілою, яка попросила його зупинитись. Розуміючи, що його дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна викриті та уже не носять таємного характеру, не маючи наміру припинити свої злочинні дії, з метою утримання викраденого майна, наніс один удар рукою в обличчя жінці, спричинивши їй фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень, та з викраденим майном з місця події скрився.

Однак, обвинувачений свої злочинні дії до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки викрадене майно загубив неподалік від місця вчинення злочину через пошкоджений поліетиленовий пакет.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та підтвердив всі обставини, зазначені в обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що раніше він уже був засуджений та зараз відбуває покарання за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області за вчинення крадіжки в Коломийській колонії. У той день він вирішив піти до господарства та вчинити з підвалу крадіжку продуктів харчування. Оскільки раніше він допомагав чоловіку потерпілої по господарству, то він знав, що зберігається в підвалі будинку. Коли він спускався в підвал, то його ніхто не бачив, однак, коли він вийшов з нього, то його побачила жінка, яка вимагала його зупинитись та повернути вкрадене. Проте він штовхнув її в лице, щоб вона йому не мішала, та попрямував до виходу господарства з викраденим. Коли він підійшов до хвіртки, то пакет розірвався, і він був змушений залишити викрадене та втекти. З вартістю та кількістю викраденого товару, які зазначені в обвинувальному акті, погоджується. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати та врахувати те, що матеріальні збитки у потерпілої відсутні.

Потерпіла подала заяву, в якій зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, просила справу розглядати у її відсутність в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та не карати обвинуваченого суворо.

Захисник обвинуваченого – адвокат Бегін Я.В. просив зважити на визнання обвинуваченим вини, відсутність збитків у потерпілої, а також її думку щодо незастосування до обвинуваченого суворого покарання. Просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання за цей злочин.

З врахуванням вищенаведеного, позиції прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання – 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначив йому остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, покарання за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.11.2020 року, – 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Вирок винесла суддя Уляна Луковкіна.