Ось як німців привчили до чистоти

Говорячи про цю націю, ми у першу чергу маємо на увазі порядок. Але Німеччина своїми звичаями і поглядами на санітарні норми в середні століття мало чим відрізнялася від інших європейських держав.

У країні були відсутні каналізація і сміттєві баки. Помиї, нечистоти, харчові відходи та інше тому подібне виливалося і викидалося прямо за двері або околицю. Це в кращому випадку. Жителі Швабії могли собі дозволити навіть вилити вміст нічного горщика у вікно.

До речі, саме тому городяни носили широкополі капелюхи — в разі аварійного спуску відходів на голову, вони виступали як засоби захисту не тільки голови, а й одягу.

Можна собі уявити як пахло на вулицях і наскільки незручно було по них переміщатися, потопаючи по щиколотку в фекаліях.

Тоді граф Вюртемберзький видав кілька указів, що регулюють утилізацію відходів в регіоні. Відповідно до нових правил Шваби повинні були вивозити своє сміття, нечистоти і гній на річку, причому в нічний час доби. Але вжитих заходів не вистачило, бо за порушення указів не слідувало ніяких покарань. Поліція не могла стежити за кожним будинком і двором, а в разі упіймання порушника, той завжди міг залагодити питання хабарем.

Врегулювати це свавілля допоміг ще один указ. Всім городянам пропонувалося доносити на своїх сусідів-порушників. В іншому разі, карали всіх в окрузі. Але якщо донощик виявляв пильність і своєчасно повідомляв про проступок, йому діставалася частина прибудинкової території сусіда у вигляді винагороди.

Це спровокувало масові і регулярні “суботники” в регіоні.

Джерело