Нове дослідження Small arms survey – як незаконна зброя впливає на українців

Нотатки з зібрання фахівців безпекових досліджень

«Слово, чому ти не твердая криця..?», запитувала у вірші Леся Українка понад століття тому. І сьогодні одним лише словом захистити себе та своїх близьких досить складно. Все більше українців на тлі воєнної загрози та зниження довіри до правоохоронної системи задумуються про володіння зброєю.

Мати зброю й не переступити межу закону

Не секрет, що все більше стрілецької зброї та вибухових речовин потрапляє до рук злочинців. Про це в одному з інтерв’ю розповів начальник головного управління Національної поліції в Черкаській області В’ячеслав Гурін. Він зокрема зазначив, що частина маршрутів із зони ведення бойових дій пролягає через Черкаську область, тому чимало зброї осідає тут… Як правило, виявляють стрілецьку зброю, боєприпаси та гранати.

Станом на кінець 2023 року українці подали понад 175 тисяч заяв на отримання різних видів дозволів на зброю. Правоохоронці прийняли понад 164 тисячі рішень про надання відповідних дозволів. Про це повідомив журналістам міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Про небезпеку розповсюдження в суспільстві незаконної стрілецької зброї нещодавно говорили й фахівці різних професій під час робочої зустрічі учасників проєкту «Підтримка України в протидії ризикам розповсюдження стрілецької зброї та легкого озброєння внаслідок агресивної війни росії», організованого громадською організацією «Центр безпекових досліджень «СЕНСС».

Цікаво, що в заході взяли участь як фахівці-криміналісти, експерти з криміналістичних досліджень, правники, науковці, представники Генеральної прокуратури України, МВС, так і працівники Державної митної служби, представники громадських організацій, журналісти. Фахівці з різних галузей наполегливо шукали шляхи розв’язання проблем, пов’язаних із розповсюдженням зброї.

Учасникам заходу, зокрема, представили опитування, проведене міжнародною організацією «Small arms survey» (Швейцарський незалежний науковий центр). Його автори роблять висновок, що майже половина українських чоловіків хотіли б мати вогнепальну зброю або вже мають її.

Пропонуємо читачам деякі дані зі згаданого дослідження:

• З 2010 року до кінця фази 2014-2015 років російсько-української війни рівень кримінального насильства зі смертельними наслідками в Україні зріс майже на 50%. Це підвищує ймовірність ще більшого зростання в майбутньому насильницьких злочинів, спричинених нинішньою повномасштабною війною.

• Попри зростання рівня віктимізації (процес підвищення вразливості) домогосподарств від злочинів після повномасштабного вторгнення 2022 року, інциденти із застосуванням вогнепальної зброї залишаються менш поширеними порівняно з періодом до вторгнення. Проте довіра до поліції хоча й залишається високою, знизилася порівняно із зимою 2022-23 років. Приблизно 14% цивільного населення України зараз володіє різними видами зазвичай несмертельної зброї для самозахисту. Це удвічі більше порівняно з 2019 роком і більш ніж утричі, — порівняно з 2011 роком.

• Повномасштабне російське вторгнення в Україну спочатку призвело до незначного зменшення кількості вогнепальної зброї у домогосподарствах, оскільки цивільне населення та зброя були мобілізовані на військові потреби. Станом на літо 2023 року рівень володіння вогнепальною зброєю домогосподарствами знову зріс. При цьому кількість вогнепальної зброї, що зберігається в цих домогосподарствах, зменшилася приблизно на 20% порівняно з початком повномасштабної війни.

• Опитані респонденти вважають, що придбання вогнепальної зброї стало простішим, ніж взимку 2022-23 років, хоча воно все ще викликає більші труднощі, ніж у 2019 році. Придбання боєприпасів видається складнішим, ніж придбання вогнепальної зброї.

• Наразі 30% респондентів останнього опитування згодні з тим, що життя в Україні після війни буде менш безпечним через людей, які повертаються із фронту зі зброєю. Лише 16% вважають такий результат дуже малоймовірним, тоді як решта опитаних перебувають десь між цими крайнощами.

• Від 43 до 46% чоловіків у кожній віковій групі зазначили, що вони або вже мають вогнепальну зброю (загалом 7%), або хотіли 6 її мати. Лише 11% жінок висловили бажання мати вогнепальну зброю.

Запобіжні заходи для запобігання віктимізації від злочинів в Україні, 2011 – літо 2023 рр. (відсотки)

• Заслуговує на увагу те, як українці адаптуються до сплеску злочинності. Хоча частка тих, хто вважає за краще не виходити на вулицю вночі наодинці (маються на увазі періоди, коли комендантської години не було), і тих, хто обмежує кількість готівки з міркувань безпеки, залишається відносно стабільною. Проте відбулися значні зміни в кількості людей, які тепер носять зброю для самооборони, щоб захистити себе від потенційної віктимізації (див. малюнок). Цей показник зріс більш як утричі з 2011 року (3,9%) до літа 2023 року (13,5%). Наразі 16,6% дорослих чоловіків, які проживають на неокупованих територіях України, зазначили, що носять зброю того чи іншого виду для власної безпеки. Зазвичай це не бойова вогнепальна зброя (лише 3,6% чоловіків мають таку зброю і 0,5% жінок). Натомість це травматична зброя³ (всього 2,7%: з них 4,2% у чоловіків і 1,5% у жінок) або інша зброя, наприклад, ножі, перцеві балончики тощо (всього 11,3%, з них 12,7% у чоловіків, 10,1% у жінок).

• Опитування показало, що більше жінок, ніж чоловіків, негативно ставляться до вогнепальної зброї: вони мають менше бажання володіти зброєю, рідше вважають її необхідною. Небагато з них почувалися б безпечніше, якби в їхньому домі була вогнепальна зброя. Однак багато респондентів, серед яких були й жінки, вважають, що жінки “в їхньому середовищі” очікують, що їхні чоловіки вміють користуватися вогнепальною зброєю.

«Small arms survey» проводить кілька хвиль опитувань громадської думки, аби оцінити ставлення населення України до розповсюдження зброї в країні та її впливу на безпеку. Розуміння масштабів і механізмів поширення цивільної стрілецької зброї та легкого озброєння зробить значний внесок у досягнення довгострокових цілей щодо сприяння миру і безпеці як в Україні, так і в усій Європі. Цей звіт ґрунтується на результатах роботи різних дослідницьких організацій в Україні ще з 2011 року. Значну частину цієї роботи замовив саме «Small arms survey». Потім він проаналізував зібрані та опубліковані дані.

Проєкт планує провести ще три хвилі опитування у 2023 та 2024 роках, що дасть змогу відстежувати розвиток подій у часі.

Методологія: з 2 серпня по 7 вересня 2023 року телефоном методом випадкового набору номера опитано 1750 випадково відібраних повнолітніх українців, які проживають на неокупованій території України. Опитування взимку 2022-23 років також проводилося компанією «Ipsos Україна», використовуючи аналогічну методологію, але охопило 2000 респондентів. Результати 2019 року були отримані за допомогою загальнонаціонального репрезентативного телефонного омнібусного опитування Київського міжнародного інституту соціології, в якому взяв участь 2021 респондент (тоді не були охоплені лише Крим та окуповані частини Луганської та Донецької областей).

Джерело