Не лише війна: політологи назвали головні політичні події цього року

Головними політичними подіями в Україні цього року стали повномасштабне вторгнення рф, отримання статусу кандидата в члени ЄС та боротьба з п’ятою колоною. Думки щодо головних подій року, що минає та їхнього значення для майбутнього, у коментарі УНН висловили політологи Володимир Фесенко та Андрій Золотарьов.

Повномасштабна війна

«Головна й визначальна подія яка вплинула не тільки на нашу країну, але й на весь світ – це російське вторгнення в Україну, це не тільки визначальна подія цього року, а я думаю, що це визначальна подія всієї сучасної історії незалежної України. Подія яка змінює нас і думаю, що суттєво змінить світ», – сказав Фесенко.

Він зазначив, що головний підсумок полягає в тому, що Україна в цій війні вистояла.

«Не відбулося катастрофи, швидкого краху України на що розраховував путін. Україна не тільки вистояла, проявився найвищий рівень консолідації українського суспільства, нечуваний, неочікуваний, не тільки для путіна, я думаю, що й за кордоном навіть наші партнери цього не очікували, не очікували думаю й ми, що українське суспільство так консолідується», – розповів Фесенко.

Об’єднання

За його словами, в результаті цієї консолідації, об’єднання заради спротиву російській агресії, відбулося друге народження української нації.

«Процеси починалися й раніше, багато писали у нас й за кордоном, що цьому сприяли два Майдани, особливо Революція Гідності, але справжнє народження сучасної української нації, відбувається в цих драматичних і трагічних умовах війни. Я б також відзначив, що фактично Україна зараз здобула найбільше міжнародне визнання за весь час існування, весь світ дізнався про Україну. Раніше багато хто плутав з росією. Україна, яку вважали державою невдахою, неспроможною державою, виявилася дуже спроможною, яка може себе захищати й це здивувало світ й викликало до нас величезну повагу», – зазначив Фесенко.

Визнання на міжнародній арені

Він підкреслив, що один з головних результатів цього року – міжнародне визнання України.

«Зокрема це проявилося, і це теж один з головних результатів для нас, в, тому що Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Це те на що навіть не сподівалися ще минулого року. Це сталося не тільки в наслідок дуже ефективного українського супротиву, але й в наслідок проактивної української дипломатії. Коли ми не чекали подарунків від наших партнерів, а навпаки», – розповів Фесенко.

Політолог наголосив, що особливість української дипломатії цього року полягає в тому, що Україна сама просуває той порядок денний, ті завдання, які потрібно виконувати.

«Вона підштовхує наших партнерів до правильних рішень. Хай із затриманням, але ці рішення відбуваються, зокрема, це стосується постачання зброї, посилення санкційного режиму проти росії, тому проактивна дипломатія це дуже показова тенденція цього року», – сказав Фесенко.

Він також зазначив, що українська держава постала у новому вигляді.

«Нібито держава-невдаха, а стала державою-героєм, спроможною, щоб зупинити агресію набагато більш потужної держави. Це засвідчило ще одну парадоксальну тенденцію. Завжди більшість експертів у нас й за кордоном казали про слабкість державних інституцій в Україні, була популярна теза, що в Україні сильне суспільство, слабка держава, але виявилося, що держава не така слабка. Найбільшу повагу у нас й у всього світу викликають ЗСУ. Це державний інститут, який виявився найбільш спроможним. Виявилися достатньо спроможними державні інституції, які мають допомагати державі в критичні, надзвичайні ситуації – це й українська енергетика, причому тут співпрацює держава і приватний сектор, залізниця, служба надзвичайних ситуацій, комунальні структури, місцеве самоврядування», – вважає Фесенко.

Боротьба з п’ятою колоною

Він зазначив, що внутрішня політика наразі напівзаконсервована та відійшла на другий план.

«Внутрішньополітичне життя відбувається у напівзакритому режимі, тому що суспільство та держава сконцентровані на боротьбі з ворогом. Політики й зокрема українські політичні еліти, опозиція, влада відставили більшість своїх протирічь в бік. Протиріччя залишилися, час від часу вони проявляються, але все ж таки нечуваний рівень консолідації», – сказав Фесенко.

Він вважає, що у внутрішній політиці найбільш значуща тенденція – це активізація боротьби з п’ятою колоною.

«Відбулося те чого не відбувалося попередні 30 років, це була, можливо, одна з головних помилок, фактично зараз зруйнований, хоча більше інституційно, проросійський табір в Україні. Вперше в українській історії зараз по суті у нас немає проросійського табору. Так, деякі фізичні носії залишилися у парламенті, особливо в органах місцевого самоврядування, але виступати на підтримку росії є токсичним. Це сприймається як зрада», – зазначив Фесенко.

Окрім того, він зазначив, що наразі міняється кардинально ситуація навколо Української православної церкви московського патріархату

«Їй доведеться визначитися, як вона існуватиме далі, як українська церква або спробує зберігати якісь зв’язки з церквою і тоді вона не зможе існувати як українська церква», – додав Фесенко.

Україна на роздоріжжі

Політолог Андрій Золотарьов розповів , що українська політика, яка була до 24 лютого «полетіла в прірву».

«Та українська політика, яка була до 24 лютого полетіла в прірву. Фактично агресія росії поставила крапку в історії пострадянської України, олігархічної України. Зрозуміло, що нас чекають нові умови і я вважаю, що фактично обнулення попередньої політики спричинить ситуацію, коли Україна опиниться на роздоріжжі», – розповів Золотарьов.

Він зазначив, що у країн, які потерпають від війни, в першу чергу страждає економіка, що призводить до злиднів.

«А злидні – це супутник в політичному сенсі авторитаризму, зменшення демократичних процедур. Фактично Україна зараз перебуває на роздоріжжі. Або все ж таки можливо з’явиться нова якість, зміниться система, і Україна буде розвиватися через модернізацію, допомогу з боку західних партнерів, або ми як дуже часто буває з країнами, які постраждали від війни з’їдемо в авторитарну форму», – сказав Золотарьов.

Він додав, що Україну чекають тектонічні політичні зміни.