На Франківщині кілька десятиліть існує стихійне сміттєзвалище (ВІДЕО)

Неподалік ріки Дністер на Івано-Франківщині понад 50 років без документації існує сміттєзвалище площею понад 4 га. Жителі сіл Німшин і Різдвяни Бурштинської територіальної громади, між якими воно розташоване, роками вимагають закриття і рекультивації звалища.

Голова громади Василь Андрієшин розповів Суспільному, що на ці роботи немає грошей.

Щоб привернути увагу до проблеми, місцеві жителі минулоріч перекривали дорогу, розповідає житель села Німшин Мар’ян Боденко. Чоловік мешкає неподалік сміттєзвалища і каже, що сміття на його територію щодня звозять тоннами.

“За сильного вітру всі папери, всі клейонки, пакети – все летить у село, на подвір’я. Я живу біля церкви, і все летить сюди — по полях, на пшеницю падає. Але ж ми цей хліб їмо… Всілякі уколи вивозять, і Бог знає що… Коли моя дитина ходила на подвір’ї і взяла пакетик зі сміттям, тоді я не витримав і почав перекривати дорогу”, – розповідає Мар’ян Боденко.

Сміттєзвалище погано впливає не лише на екологію, але й на здоров’я людей, каже ще один місцевий житель Володимир Сисак.

“Воно всі ракові захворювання несе, і не тільки ракові. Може у когось астма є. Бувало, що діти приїжджали і хворіли від цього диму, потрапляли у лікарню. У мене сусідка приїхала з-за кордону, то у неї захворів син і його забрали в лікарню саме від цього”, — каже житель села Німшин Володимир Сисак.

Його односелець Володимир Білоус розповідає, що непотребом засипали також озеро позаду сміттєзвалища. Проте найбільше, за його словами, страждає Дністер, який протікає на відстані 140 м від звалища.

“Коли Дністер “підходить”, то все спливає. Сміттєзвалище переповнене, сміття загортають туди, за дамбу в озеро. Це питання ми піднімали минулого року. Сюди приїжджали представники Галицької райдержадміністрації, представники міськради Бурштина. Домовилися з ними, що почнеться утилізація, вивіз сміття. Вони поставили шопу (повітку — ред.), і на тому все закінчилося”, – Володимир Білоус.

Зараз на територію звалища звозять сміття з чотирьох територіальних громад: Бурштинської, Галицької, Більшівцівської і Дубовецької, розповідає голова Бурштинської громади Василь Андрієшин. За його словами, влада громади працює над узаконенням сміттєзвалища, а місцевим жителям воно нічим не загрожує.

“Мені здається, це – повна нісенітниця. Нікому ніщо не загрожує. Сміттєзвалище обрамлене валом. Я думаю, у такому стані, як є наше сміттєзвалище, дай Боже, щоб в інших територіальних громадах були такі сміттєзвалища. Ми робимо проєкт і, думаю, вже до кінця року, восени, будемо мати паспорт сміттєзвалища. Тобто ми точно вже все поставимо на офіційну законну основу”, – каже голова Бурштинської ТГ Василь Андрієшин.

Фільтрат від сміттєзвалища, яке розташоване неподалік річки, може потрапляти у грунтові води та забруднювати колодязі жителів, розповіла Суспільному екологиня Людмила Архипова. Тому облаштовувати його необхідно за європейськими вимогами.

“Цей полігон твердих побутових відходів має бути облаштований відповідно до спеціальної методики. Тобто там на дні має бути вистілка з глини або з якихось інших матеріалів для того, щоб не відбувалося цього просочування фільтрату, який утворюється внаслідок гниття та перегнивання тих матеріалів”, – каже екологиня Людмила Архипова.

Відповідальними за сміттєзвалища є органи місцевого самоврядування, розповідає Суспільному начальник відділу управління екології і природних ресурсів облдержадміністрації Петро Кульба. З його слів, влада Бурштинської ТГ планує паспортизувати та рекультивувати частину відходів сміттєзвалища, а на його ж місці збудувати сучасний полігон за гроші з екологічного податку.

“Регіональний план поводження з відходами передбачає низку місць під будівництво нових полігонів, які відповідають європейським вимогам: водонепроникний екран, мережа свердловин, які моніторять стан підземних вод (тобто вплив фільтрату)”, – розповідає Петро Кульба.

Начальник відділу управління екології і природних ресурсів облдержадміністрації каже, що Бурштинська ТЕС планує цьогоріч сплатити до місцевого бюджету 56 млн грн. екологічного податку. За ці гроші можна буде рекультивувати сміттєзвалище і збудувати новий полігон, адже вартість будівництва схожого полігону у Снятині склала 70 млн грн, каже Петро Кульба.

Читайте також