Меморіальні дошки відкрили полеглим Захисникам Андрію Винничуку, Олександру Алексашкіну та Віталію Слезюку

Анотаційні дошки полеглим Андрію Винничуку, Олександру Алексашкіну та Віталію Слезюку відкрили на фасаді Вищого художнього професійного училища №3. Захисники не народилися у Івано-Франківську, однак у нашому місті вони вчилися та жили свої студентські роки.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Руслана Марцінківа

34-річний Віталій Слезюк з відзнакою закінчив училище спеціальністю образотворче та прикладне мистецтво. Навчання продовжив у Прикарпатському національному університеті. Влітку 2022 року Віталій поповнив ряди ЗСУ. Його нелегкий шлях почався із навчання військових у Великобританії. Там позивний «Ніндзя» за спритність та влучну стрільбу.

Військовослужбовець 81-ї окремої аеромобільної бригади Віталій Слезюк на початку 2023 року отримав тяжкі поранення, однак вже за півроку повернувся до свого підрозділу. Загинув 12 липня 2023 року під час виконання бойового завдання у Луганській області.

«Це його було рішення з самого початку. Просто ми його трошки стримували, але він все-рівно сказав, що це мій обов’язок. Так як мій брат хворий, мій обов’язок – піти і захищати Україну і свою сім’ю, батьків, дружину і дитину. Мені дуже серце болить за ним. Золота моя була дитина. І я горджуся своїм сином», – каже мати загиблого Героя Віталія Слезюка Оксана Слезюк.

Найкращий чоловік та батько – так про Андрія Винничука кажуть найрідніші – доньки Ганна та Вікторія і дружина Галина. Чоловік ще в середині 90-тих ніс службу в українській армії. Тому у 2014-му, не роздумуючи поповнив ряди добровольців від початку Антитерористичної операції. Відданий та чесний. На потреби армії віддав власний автомобіль та знаходив багато можливостей, воюючи на сході, організувати й доставити усе необхідне для своєї бригади.

«Він ніколи не жалівся, що йому щось погано. Він завжди казав, що йому все добре. Я казала: «Андрію, може б ти залишив вже, ти багато відслужив». Він 10 років відслужив і загинув. І казав, що не може залишити своїх хлопців, бо «Хто як не я?». Він боявся, що прийдуть сюди росіяни, казав, що краще там буде воювати, аніж вони прийдуть сюди», – розповідає дружина загиблого Героя Андрія Винничука Галина Винничук.

Загинув Андрій Винничук у районі населеного пункту Часів Яр Донецької області. З 19 червня 2024 року вважався безвісти зниклим. Увесь цей час невідомості найбільше на батька чекала 11-річна Ганнуся.

«Постійно щось купував, коли ми заходили в магазин. Постійно підтримував, добрий був, ласкавий. Я дуже сумую за ним», – каже донька загиблого Героя Андрія Винничука Ганна Винничук.

Олександр Алексашкін ще у 2014-му прийняв непросте рішення стати на захист країни. Долучився до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Був солдатом-кулеметником. Через 3 роки служби в ЗСУ воїн вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.

Здобувши звання лейтенанта, обороняв Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у бойових діях в Житомирській, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Луганській та Харківській областях. Обрав для себе позивний «Отто», тому що це було прізвисько його рідного батька.

«Саша як ішов вперше в 14-му, казав: «Мамо, ну хто, як не я?» – і пішов. А тепер це вже була його робота. Він був людиною з усмішкою. Був чесним, справедливим, всім допомагав. Ніколи нікому не відмовляв у допомозі, нікому», – каже мати загиблого Героя Олександра Алексашкіна Іванна Заморська.

Захисники не народилися у Івано-Франківську, однак у нашому місті чоловіки навчалися та жили свої студентські роки. Тому громада пам’ятає та вшановує кожного воїна, який поклав своє життя за наше мирне майбутнє, зазначив міський голова Руслан Марцінків.

«Для нас всі іванофранківці, якщо вони навчалися, проживали, були в гуртожитку. Ми вшануємо всіх Героїв, тому що для нас вони Герої, незалежно, де вони проживали. Ми вшановуємо пам’ять. Багато хлопців, які родом не з Франківська, поховані у Франківську. Якщо мова іде навіть про тих хлопців, які з окупованих територій. Ми докладемо максимум зусиль, щоби наших Героїв гідно вшанувати, щоби пам’ять зберегти у різних навчальних закладах, в будинках, де вони мешкали. Навіть в Центрі патріотичного виховання імені Степана Бандери. Якщо так сталося, що не проживали довший час, чи наприклад в школі тут не навчалися, ми сьогодні стараємося максимально вшанувати пам’ять», – каже Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.