Чому говорять, що у кішки дев’ять життів?

Міф про незвичайну живучість кішки може бути пов’язаний і з її здатністю тривалий час контролювати прояв власного захворювання.

Кішка належить до роду ссавців, ряду хижаків, сімейства котячих. Кішка – ідеальний хижак. Якщо розглядати кішку як якийсь механізм, то можна побачити, що це «механізм», буквально створений для вбивства. Кожна частина котячого «арсеналу» геніально підігнана до інших, і все це націлене на одне – схопити і вбити, а потім, звичайно, з’їсти. Кішка – уособлення гармонії, краси, кмітливості, хитрості. З нею пов’язані поняття людини про нерозгадану таємницю. Ця таємниця асоціювалася людиною не тільки з добром, але і зі страшним, незнищенним злом. Це призводило до сумних наслідків для кішок: наприклад, у середньовічній Європі кішок стратили найбільш жахливими способами, як пособників диявола і його уособлення. З кішками пов’язані маса повір’їв, забобонів, казок і міфів. І, незважаючи на все це, кішка залишається ніжною, ласкавою і дуже симпатичною домашньою твариною, яка живе в тісному контакті з людиною.

Найбільш загадковий з міфів – міф, пов’язаний з живучістю кішки. Народне прислів’я стверджує: кішка настільки живуча, що «її тільки й може дев’ята смерть заморити». В англійській версії середньовічної сатиричної епопеї «Роман про лиса Ренара(Рейнеке)» є персонаж – задерикуватий котячий король Тібальт, у нього було сім життів. Люди могли зробити такий висновок з того, що кішка, яка потрапила у страшну халепу, як правило, виходила з неї майже неушкодженою. Ситуації, в яких інші тварини не мали шансів вижити, для кішки не були фатальними. Ось і вирішили, що помирати-то вона помирає, але кінець приходить тільки одному з її життів, а в запасі у неї ще кілька залишається.

Згадайте історії, пов’язані з падінням кішок з величезної висоти: «Кішка впала з дев’ятого (десятого,…цятого) поверху, шубовснула на землю, кілька секунд провела у нерухомості і – тільки її й бачили». Чому б не приписати подібне явище до розряду надприродних? Правда, пояснення цьому криється в світі фізичних явищ і в анатомічній будові котячого тіла. Унікальний вестибулярний апарат кішки допомагає їй обернутися в польоті навколо осі власного тіла, тому кішка завжди падає на пружинисті лапи. Чим ближче наближається до землі кішка, яка падає, тим більше збільшується швидкість падіння, кішка інстинктивно згинає спинку, розчепірює всі чотири лапи, різко змахує хвостом і… перевертається. Чим більше висота падіння, тим більше у кішки шансів згрупуватися і прийняти потрібне положення.

Міф про незвичайну живучість кішки може бути пов’язаний і з її здатністю тривалий час контролювати прояв власного захворювання. А взагалі-то, кішка – складний природний об’єкт, що володіє дуже тонким механізмом, що регулює життєві процеси. Життя її не балувало, а природний відбір привів у досконалість кожну частину її організму, всі органи почуттів. Не варто забувати, що при цьому кішка залишається істотою набагато більш слабкою, ніж людина, а голод, холод, небезпеки і хвороби, від яких вона може розлучитися зі своїм єдиним життям, не обходять її стороною. Висновок: не ображайте кішок!

Джерело