Анекдот дня: один молодий поліцейський цілий рік ганявся за кишеньковим злодієм, нарешті йому вдалося зловити злодюжку

Один молодий поліцейський цілий рік ганявся за кишеньковим злодієм. Нарешті йому вдалося зловити злодюжку, коли той намагався витягнути з сумочки однієї жінки гаманець. Поліцейський схопив його за руку і повів у відділення, розпікаючи на всі лади і потай радіючи своїй удачі.

Злочинець покірно йшов за правоохоронцем і мовчав. Лише проходячи повз булочну, він змолився:

– Товаришу лейтенант, А можна я наостанок куплю булочку? А то ж у в’язниці один тільки чорний хліб, та й той черствий.

Пошкодував поліцейський злодюжку, відпустив його в булочну, а сам залишився чекати на вулиці. Минуло 5 хвилин, 10, 15, той все не виходить. Лейтенант зайшов в булочну і описав продавцеві зовнішність злодюжки, той і каже:

– Так, пам’ятаю такого. Він булку з маком купив і вийшов через другі двері у двір.

Через кілька місяців поліцейський все-таки зумів знову того злодюжку зловити на крадіжці і повів його у відділення. Коли вони проходили повз ту ж булочну, злодій знову сказав жалібним голосом:

– Товаришу лейтенант! Дозвольте мені булку купити? А то в тюрмі дають тільки чорний хліб, а я так булочки люблю.

Знову поліцейський його пошкодував і дозволив зайти в булочну, а сам відправився до других дверей, думаючи: “Ну ось тепер ти від мене точно не підеш!” Почекав 5 хвилин, 10, 15, злодюжка не виходив. Лейтенант зайшов в магазин і описав злочинця продавцеві, той сказав:

– Ага, був тут такий. Купив рогалик з повидлом і вийшов через головні двері, як всі нормальні люди.

Розсерджений поліцейський знову відправився на пошуки. Через тиждень йому вдалося знову зловити того злодія, повів він його до відділку. По дорозі пройшли вони повз булочну, лейтенант з глузуванням в голосі запитує:

– Ну, ти знову попросиш дозволу купити булочку? Хочеться тобі булочку, так, гад?

– Ага… — зітхнув злодюжка.

– Ні, зараза, цього разу ти мене не обдуриш! Стій тут, я тобі сам ту булку куплю!