Прикарпатський фтизіопульмоцентр отримав нове обладнання (ВІДЕО)

Івано-Франківський національний медичний університет передав два кисневі концентратори “Біомед” обласному фтизіопульмоцентру. Ці апарати купили за гроші спонсорів, повідомив журналістам Суспільного ректор Івано-Франківського національного медичного університету Микола Рожко.

Такі концентратори використовуватимуть для пацієнтів з COVID-19, захворюваннями серцево-судинної системи та хронічними хворобами. Їх у фтизіопульмоцентрі шукали від початку пандемії. Допомогу просили у волонтерів, розповів завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології ІФНМУ Микола Островський. За його словами, прилади є потужними та дуже потрібними – вони справді рятують життя хворих.

“Вони забезпечують максимально потрібну для пацієнтів подачу кисню – 10-15 літрів за хвилину. Це величезна підтримка для тих пацієнтів, які ще не потребують штучної вентиляції легень, але потребують кисню. Ці апарати допомагають вижити”, – пояснив Микола Островський.

Схожих апаратів в обласному фтизіопульмонологічному центрі уже є більше 20-ти. У медзакладі зараз перебуває 15 киснезалежних пацієнтів, повідомив генеральний директор Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Любомир Малофій. Впродовж двох місяців пандемії тут вилікували 150 пацієнтів, у яких виявили COVID-19.

“В ідеалі такий апарат мав би стояти біля кожного. Тобто, якщо хворому стає трошки гірше і йому потрібна киснева терапія, підтримка, то мала б бути можливість одразу підключити його до апарату”, – сказав Любомир Малофій.

Ректор Івано-Франківського національного медичного університету Микола Рожко розповів, вартість двох приладів становить більше 80-ти тисяч гривень.

“У тій складній ситуації, в якій опинилася медична галузь, медики, університет не міг залишитися осторонь. Ми продовжуємо співпрацю з органами практичної охорони здоров’я, щоб зберегти життя нашого населення. Ми передаємо концентратори нашій кафедрі фтизіатрії, яка тут сьогодні. Це її клінічна база, але будемо користуватися приладами спільно”, – сказав Микола Рожко.

Авторка: Оксана Василик