Відео дня: дивимося кліп Jamala на трек «Arafat Dağindan»
Jamala презентувала кліп на трек Arafat Dağindan, який увійшов до альбому Qirim (2023). Співачка розповідає, що це містична старовинна народна пісня з міста Акмесджит (Сімферополь), одна з небагатьох на релігійну тематику. Режисером кліпу став Герман Нєнов.
«Я дуже пишаюся цією роботою. Це відео, як коштовна річ, яку ти одягаєш на найкращі свята або важливі події. Як картина Сальвадора Далі, сповнена змісту, філософії та душі», — коментує кліп Джамала.
Режисер кліпу Герман Нєнов розповідає, що кліп знімали у двох локаціях: в одному з кар’єрів Київської області та в знімальному павільйоні. Зйомки тривали 27 годин безперервно.
Герман також зазначає, що цю роботу потрібно переглянути щонайменше тричі, адже вона досить складна за своїм режисерським і сценарним задумом. Дія відбувається у двох паралельних реальностях: перша — це фізичний світ, велике паломництво на гору Арафат, яке відображене в музичному творі. Друга реальність — це внутрішній світ людини, яка, підіймаючися на гору, проходить шлях власного очищення.
Кожна зі сцен має свій певний символізм. Наприклад, сцена графічної цифрової пустелі символізує собою внутрішню пустелю кожної людини.
«Бо всі ми буваємо одинокими, всі ми іноді відчуваємо себе, немовби загубленими в пустелі, всім нам іноді складно знайти вихід і правильний шлях, а до нас приходять образи, немовби міражі», — каже режисер.
Сцена в білому на білому фоні символізує молитву. Червона сцена показує момент, де артистка стикається зі своїми найбільшими страхами, руйнуючи себе, щоб очиститися, а потім зібратися знову та почати все з початку. За задумом режисера, тут присутній додатковий символізм: Джамала постає як воїн, який захищає те, що ворог намагається знищити. Вона — остання захисниця, хранителька традицій.
Сцена зі скошеними деревами символізує втрачене покоління кримськотатарського народу в минулому, а сьогодні — й українського народу, який бореться за свою незалежність. Сцена з портретами, зі спогадами, — це водночас і галерея нашого життя, нашої пам’яті. На цих картинах зображене реальне кафе, яке в юності Джамали належало їй та її батькам у Криму. Коли червона сцена засвічується білим спалахом і переносить нас в інший вимір, це відсилає до політв’язнів, які були закатовані в ХХ столітті, та тих українців, які й сьогодні залишаються політв’язнями в росії.
«У кінці роботи сцена зі сходами, якими підіймається артистка — це переосмислення гори, на яку ми у своєму житті постійно підіймаємося, а часом падаємо. Але головне — який шлях ми обираємо. Ми йдемо до світла і чесності чи ми обираємо якийсь хибний шлях, на якому нам може здаватись, що ми йдемо вверх, а насправді ми котимося вниз. Ще дуже важливо, що символом цієї роботи є білий лист. Більшість сцен відбуваються на величезному білому листі. Це також не випадково, тому що коли людина йде в будь-яке паломництво, вона очищається і стає чистим листом. А також кримсько-татарський народ, вимушений кожний певний відрізок історичного свого часу починати все з білого листа», — розповідає Герман Нєнов.
Герман Нєнов — режисер шоу, кліпмейкер, креативний продюсер. Створив кліпи для Злати Огнєвіч (Обіцяй мені, Мій назавжди), Наталі Могилевської (Любов — то велика сила) та інших. У 2023 році креативним директором Євробачення від України.
Переглядів: 82
