Cтудентки із Запоріжжя зустрілися з краматорською медійницею Вірою Ільїною

В Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності, у рамках виїзної практики, для студенток факультету журналістики Запорізького національного університету відбувся тренінг-зустріч із заступницею редактора газети «Технополіс» та директоркою департаменту зв’язків з громадськістю Донецької торгово-промислової палати Вірою Ільїною.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Вікторію Плахту

Віра Ільїна має понад 25 років стажу роботи в медіа, тож поділилася своїм досвідом із майбутніми журналістами. Зокрема, вдалося поговорити про контент у медіа та соцмережах, що поширюється не фаховими журналістами, дотримання стандартів, законодавчих норм, стратегічні цілі та роботу редакцій в умовах війни.

Журналістка розповіла про досвід роботи видання «Технополіс» у Краматорську, що знаходиться за 15 кілометрів від лінії фронту. Наразі медіа є релокованим, одне з небагатьох місцевих видань, що продовжили свою роботу з початком повномасштабного вторгнення. Це зумовлено тим, що журналісти «Технополісу» вже були знайомі з поняттям «війна», адже в 2014 та 2015 роках редакція зазнавала руйнувань через ворожі обстріли.

Однак змогли тоді відновитись і продовжити роботу. 2023-го, після прильоту в сусідній будинок, їхнє приміщення істотно постраждало як ззовні, так і зсередини. Віра Ільїна наголосила: «Коли після обстрілів редакція повернулася до роботи, то перше, про що ми думали, це не про збереження наших меблів та техніки, а про збереження людських життів. Саме тому всі й виїхали».

Роботу редакції було відразу налагоджено, адже раніше через ковід вже переходили на дистанційний формат. З початком повномасштабної війни були переглянуті редакційні стандарти, серед яких – зміна мови викладу інформації з російської на українську, дотримання гендерних норм та рівності, використання фемінітивів, чітке дотримання дедлайнів.

«Бувають стандарти дуже смішні. Якось дуже давно працювала в одній редакції і в нас були прописані журналістські стандарти. А ще був колективний договір. То я, коли його читала, сміялася. Чесно кажучи, нічого смішнішого не бачила, адже там було прописано, що у випадку, якщо журналіста вбивають, то редакція труну купує за свої гроші. Це було якесь знущання, тому що одразу виникає запитання: навіщо я буду тут працювати, де такий стандарт?», – пригадує Віра Ільїна.

«Особливість сьогоденної журналістики в тому, що вона дуже схожа. Зараз інформацію частіше за все беруть з офіційних джерел, тому журналістські матеріали однакові… От можемо відкрити Ukr.net і побачити, що в різних виданнях на певну тему подається одна й та сама інформація. Чому? Бо джерело одне – офіційне, бо ви не можете самі надати цю інформацію, як би ви хотіли. Виходить, що написати цей матеріал дуже-дуже складно, так щоб це був і якийсь інсайт, й одночасно робота. Бо наразі гоняться за переглядами та лайками», – зазначила Віра Ільїна.

Робота журналіста в умовах війни, розповіла тренерка, поділяється на звичайну журналістику та військову. Друга є важчою, але й більш структурованою, має чіткий алгоритм дій та правил. Найбільшою небезпекою у висвітленні матеріалів військовим журналістом є інформація та зображення, які можуть бути корисними для ворога.

Під час зустрічі Віра Ільїна поділилася особистим досвідом роботи в медіа, дала поради стосовно розвитку журналістських здібностей, написання матеріалів, фіксування військових злочинів, як під час висвітлення подій бути спостерігачем та інформатором для суспільства, а також секретом вдалого планування робочого дня.

«Планування є стратегічним і тактичним. Хоча всі тепер кажуть: «та не потрібно планувати, ми в такому невизначеному світі живемо». Але це стосується лише тактичного планування. Це з військової лексики, коли «стратегія» – це перемога, а «тактика» – це наші військові: можуть наступати, можуть відходити. Тобто, так і людина живе: вона десь може змінити тактичні спрямування, але в неї лишиться визначена стратегія. Якщо ви бачите себе у колективі редакції того чи іншого медіа, то ви стовідсотково повинні будете дотримуватись оцих стандартів, бо ви працюєте з людьми і командою на одному рівні. А коли людина бачить себе як окремого журналіста, який працює на будь-яке видання самостійно, то це теж допустимо. Тоді він повинен працювати на своє ім’я і робити з нього бренд. Для прикладу, Андрій Цаплієнко чи Роман Стебловський. Якщо спитати, в якому медіа вони працюють, я мабуть одразу й не відповім. Бо мені не цікаво, які видання вони представляють, мені цікаві ці люди. Вони самі свої імена зробили брендом», – зазначила журналістка.

Віра Ільїна наголосила, що воєнні реалії загострили проблеми, пов’язані з дотриманням професійних стандартів. Усе ж журналістські стандарти є обов’язковими, а їх недотримання призводить до падіння довіри до медіа. Тому медійники, щоби їхня робота відповідала нормам професії, мають спиратися на такі журналістські стандарти: баланс думок, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота й оперативність.

Враженнями від зустрічі-тренінгу поділилася студентка Запорізького національного університету Карина Сінько:

«Мені дуже сподобалась зустріч із Вірою Ільїною, оскільки вона поділилася своїм багатим журналістським досвідом роботи. Це було дуже цінно і надихнуло мене. А особливо мені сподобалася частина розмови про тайм-менеджмент. Це для мене була доволі важлива тема, адже мені часто буває важко розраховувати свій час у повсякденному житті. Зокрема, ми довідалися про те, що треба приділяти час не тільки роботі. Треба навчитися працювати ефективно й оперативно, для чого постійно поліпшувати свої професійні навички, старатися вкладатися в робочий час, уміти чергувати роботу з відпочинком. І хочу подякувати координаторці Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську Вікторії Плахті за те, що ознайомила з роботою Центру та познайомила нас із журналісткою Вірою Ільїною».

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.