Військовий Андрій Смоленський після важких поранень на фронті намагається адаптуватися до звичайного життя

Суспільство

Щодня в Центрі фізичної та реабілітаційної медицини обласної клінічної лікарні військовий Андрій Смоленський після важких поранень на фронті опановує нове, навчається контактувати зі світом так, як ніколи раніше.


Пише Голос-Інфо, посилаючись на  КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.


А ще він долучається до різних активностей і має чимало запитань, слушних думок і пропозицій про те, як вибудувати взаємодію між цивільними і тими, хто воював чи воює.

Андрій каже, що не сприймає себе як військового. Хоч, не роздумуючи, пішов захищати батьківщину. Хоча став командиром окремого підрозділу аеророзвідки. Хоча втратив на війні зір і руки. Хоч досі намагається бути корисним для своїх побратимів.


“Ми такі ж цивільні, які взяли зброю. І щойно закінчиться війна – хотіли б повернутися до цивільного життя”– каже Андрій.


Тож межу між військовими й цивільними, на його думку, проводити не варто. Варто дати тим, хто повертається з нуля, повагу, прийняття і розуміння. І варто спілкуватися відкрито.


Проте, зізнається Андрій, про дещо говорити йому доволі складно, і він не наважується запитати про те навіть у своїх друзів: що керує цивільною людиною, яка не йде на фронт. Ні, не для того, щоб засудити. Але щоб зрозуміти: «у чому ця різниця між нами».


Над темою бар’єрів між військовими і цивільними, про адаптацію воїнів до життя після фронту Андрій Смоленський розмірковує під час дискусії.


Стежте за нами в соціальних мережах: ЮтубТелеграмФейсбук та Інстаграм.



Переглядів: 612