Косівський суд виніс вирок винуватцю смертельної ДТП

Судом визнано доведеним, що обвинувачений, будучи особою відповідальною за експлуатацію транспортного засобу, допустив до керування транспортним засобом особу, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння та не мала права на керування транспортним, що спричинило потерпілому середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження, та смерть потерпілого.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Косівський районний суд

24.10.2022 близько 00:00 обвинувачений, достовірно знаючи про те, що його син не має права на керування транспортними засобами, а саме посвідчення водія, що посвідчує його право керування транспортним засобом та перебуває у стані алкогольного сп’яніння, оскільки безпосереднє вживання алкогольних напоїв було за його участі, допустив його до керування цим автомобілем.

Крім водія, в автомобілі їхало ще четверо людей.

Близько 01:45 автомобіль їхав з швидкістю 84-91 км/год., що перевищує допустиму в межах населеного пункту с. Город, по вул. Незалежності, у напрямку м. Косова. Автомобіль виїхав за межі проїзної частини дороги ліворуч на протилежну смугу руху, внаслідок чого автомобіль з’їхав у кювет та допустив зіткнення з бетонною конструкцією.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій отримав тілесні ушкодження які, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті. Ще один пасажир зазнав тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я.

«Внаслідок допущення свого сина до керування вище зазначеним транспортним засобом, обвинувачений проявив злочинну необережність, до суспільно-небезпечних наслідків, що настали внаслідок його дій, які виразились у допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння та не має права на керування транспортним засобом вчинене особою, відповідальною за експлуатацію транспортного засобу, не передбачаючи настання наслідків своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити», – йдеться у вироку суду.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину повністю визнав, та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Зазначив, що в той день йому подзвонив син, щоб він його забрав разом із товаришем. Після цього, він їх забрав, і вони разом втрьох поїхали додому до обвинуваченого. Через деякий час, перебуваючи за місцем проживання, до нього прибіг син, та сказав, що потрібно поїхати оскільки його другові погано, і йому треба надати допомогу. Обвинувачений швидко вийшов з дому, та сів позаду в автомобілі. Ключі від автомобіля були в замку запалювання. Його син сів за кермо, а його товариш сів на переднє пасажирське сидіння. Всі разом вони поїхали на участок Мариш, там перебував друг, обличчя якого було в крові, та ще один чоловік. Всі разом, вони сіли в автомобіль та поїхали в лікарню в м. Косова. Через деякий автомобіль в’їхав у трубу в фосі. Коли в автомобілі двері відчинились, обвинувачений одразу кинувся до свого сина на допомогу, однак побачив, що син вже непритомний і йому вже нічим не допомогти. Обвинувачений просив його суворо не карати, висловив жаль з приводу вчиненого, попросив вибачення у потерпілих. Ствердив, що його життя і так покарало, оскільки він втратив рідного сина.

Дружина обвинуваченого (матір загиблого) в судовому засіданні ствердила, що обвинувачений раз чи два дозволяв сину сідати за кермо. Не більше. В той день все відбувалося дуже швидко. І обвинувачений і їх син з товаришем, поспішали щоб надати допомогу другу. Однак сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув їх син. Просила суд суворо не карати обвинуваченого, оскільки він є її чоловіком. Ствердила, що їх життя і так покарало, оскільки вони втратили найдорожче, що було в їх житті, власну дитину. Просила суд не позбавляти волі обвинуваченого, жодних претензій до нього немає.

Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.