Ніколи не кажіть ці слова своїм дітям — вони ранять до глибини душі

Так складно зберігати терпіння, виховуючи і навчаючи дітей. Мами часто зриваються і можуть сказати те, чого не повинні. Розповімо, як ваші слова впливають на дитину, і як цього уникнути.

Усі мами багатозадачні і багатовимірні. Постійно перебуваючи в такому режимі, вони можуть наговорити дитині багато образливих слів, які краще тримати при собі. У нападі гніву емоції вихлюпуються на ні в чому невинного малюка.

З моменту народження дитина знаходиться в центрі вашої уваги. Повернутися на роботу або хоча б працювати з дому стає складно. Прагнучи все робити ідеально, ви час від часу зриваєтеся. Глибоко вдихніть і ставитеся до всього з легкістю.

Слова, які не можна говорити своїй дитині:

“Чекай, поки прийде тато додому…”

У голові дитини це сформує негативний образ батька, а ви будете здаватися їй нездатною прийняти рішення. Що б не сталося, негайно реагуйте й одразу припиняйте її страждання.

“Я ніколи тебе не пробачу”

Подібні фрази надають непоправний вплив на вразливий дитячий розум і переслідують його довгий час.

“Давай я зроблю замість тебе”

Малюк зробить висновок, що ви сумніваєтеся в його здібностях і не довіряєте. Краще об’єднайтеся і запропонуйте все зробити разом.

“Не реви!”

Плач — природна реакція. Усі ми час від часу плачемо. Коли ви просите дитину не плакати, вона дивується, як реагувати на біль і образи. Спробуйте відвернути її увагу іграшкою або улюбленим заняттям.

“Піди звідси”

Цих простих, але сильних слів цілком достатньо, щоб надовго травмувати юний розум. Ви для дитини — цілий світ, і такі фрази впливають на її розвиток. Їй складно з цим впоратися.

Що робити, коли немає сил спілкуватися з дитиною спокійно

Іноді батьки не розуміють, що надмірно тиснуть на дитину, мріючи виростити її ідеальною. Усі батьки раз у раз відчувають роздратування, але необхідно навчитися справлятися з ситуацією. Не сумніваємося, що ви любите своїх дітей і хочете виховати їх гідними людьми.

У нападах гніву чиніть так:

Абстрагуйтеся

Візьміть паузу. Відверніться від напруження емоцій. Якщо дитина в безпеці, вийдіть з кімнати і поступово розслабтеся. Завдяки цьому малюк зрозуміє, що мама не буде терпіти його погану поведінку. Зробіть глибокий вдих і заспокойтеся. Можна поговорити з подругою або з мамою, щоб виплеснути почуття, але не скаржтеся на дитину, особливо якщо вона поруч: можливо, це і допоможе вам заспокоїтися, але її самооцінка постраждає.

Сконцентруйтеся на чомусь іншому

Ви хочете, щоб дитина корилася, але вона закочує істерику і не слухається. Розгорається справжня битва. Якщо ви просите малюка поїсти, а він відмовляється, спробуйте пояснити можливі наслідки голодування. Зосередьтеся на тому, що потрібно зробити, і не сперечайтеся, поки справа не буде зроблена. Не опускайтеся в цій боротьбі до його рівня зрілості.

Батьки кажуть дитині образливі речі не всерйоз, але діти інтерпретують усе по-своєму. Крики і побої роблять сильний психологічний вплив. Візьміть за правило вибачатися кожен раз, коли відчуваєте провину. Це навчить дитину правильно поводитися. Малюки дуже люблять батьків, і якщо вони запам’ятовують ваші слова, то запам’ятають і вибачення.

Джерело