На Прикарпатті онкологи вперше використали нову методику пластичного відновлення дефектів щелеп

Така методика в Україні використовується не часто, а в нашій області її застосували вперше фахівці кафедри онкології Івано-Франківського національного медичного університету.

Пише Голос-Інфо, посилаючись на Департамент охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА.

Цей метод можна використовувати і при щелепно-лицевій травмі, що є актуальним в умовах війни.

Варто зазначити, що загальноприйнятим та першочерговим методом лікування хворих із пухлинами щелеп є хірургічний. Проте, це неминуче зумовлює утворення великих дефектів тканин з порушенням багатьох життєво-важливих функцій, таких як прийом їжі, мовлення, деформація тканин обличчя, незадовільний психічний стан пацієнта. Великі дефекти викликають зміщення нижньої щелепи, больовий синдром і порушення прикусу.

У світі використовується велика кількість відновних пластичних операцій, але всі вони мають деякі недоліки, оминути які можна тільки застосувавши 3D технології. Адже завдяки 3D друку розширюються можливості індивідуального відновлення патологічно змінених тканин.

Так, фахівці кафедри онкології Івано-Франківського національного медичного університету доцент Іван Костишин, асистент Галина Гірна та доктор медичних наук кафедри хірургічної стоматології Андрій Пантус на базі Прикарпатського клінічного онкоцентру виконали операцію хворому з приводу пухлини нижньої щелепи.

Лікарі провели резекцію бокового сегменту та частково гілки нижньої щелепи. Відновлення дефекту, що утворився провели титановим протезом, виготовленим шляхом 3D друку.

Задля точності майбутнього титанового протезу його виготовляли по попередньо змодельованій конструкції в комп’ютерному режимі з використанням сканів спіральної комп’ютерної томографії нижньої щелепи пацієнта.

Для забезпечення точного прилягання протезу до залишених фрагментів щелепи її резекцію проводили за попередньо виготовленим резекційним шаблоном. Тому межі видалення пухлини відповідали межам майбутнього титанового протезу, що не вимагало додаткового припасування чи зміщення щелепи, а тільки фіксації протезу у заздалегідь спланованому положенні.

Такий метод пластичного відновлення цілісності щелепи дозволив відтворити попередні анатомічні контури ділянки щелепи, що була видалена.

Важливо, що хворий позбавлений будь-якого косметичного і функціонального дефекту.