Анекдот дня: прийшов український студент на вступний іспит в одеську консерваторію, а комісія — одні євреї

Вступні іспити по класу скрипки у відому Одеську консерваторію. Комісія вирішила прийняти цього року тільки п’ять осіб, а кандидатів значно більше. Першим на сцену вийшов Сьома Кац, його прийняли. Слідом відправився Ізя Голдблюм, і його теж взяли. Потім на скрипці зіграв Абрам Нотерман і теж був прийнятий, як і його брат Боря.

Останнім на сцену піднявся український юнак. Комісія дуже вже не хотіла його брати, але грав він дуже добре, набагато краще за інших претендентів. Стали екзаменатори сперечатися щодо нього, нарешті голова комісії сказав:

– Панове, так справи не робляться! А ну, хлопче, підійдіть сюди!

Петро підійшов ближче. Голова:

– Так, вас же Петро звуть?

– Так.

– Добре, Петро, зіграйте нам ще щось.

Хлопчик грає чарівну мелодію, на очах членів комісії з’являються сльози. Голова:

– Петро, а як звуть вашого батька?

– Мого тата звуть Іван.

– Хм… гаразд, давай ще щось зіграй, Петре Івановичу — задумливо похитавши головою, сказав голова.

Хлопчик зіграв на скрипці так, що затьмарив самих Джузеппе Тартіні і Антоніо Вівальді. Голова, змахуючи сльози:

– Гаразд, Петре Івановичу, ну а дідуся вашого як звали?

– Мого діда звали Іцхак.

– О! — підняв вказівний палець вгору голова. — Ось, виявляється, як глибоко був прихований талант!